МіО в сфері громадського здоров’я

Урок 10

Тріангуляція даних

Тріангуляція ?? збір та узагальнення наявних даних у сфері громадського здоров’я з метою отримання відповідей на актуальні питання, як можуть бути корисними для прийняття управлінських рішень. Використання методу тріангуляції даних дає змогу більш об’єктивно розглянути відповіді на поставлені питання, беручі до уваги різні джерела інформації та якість даних, не обмежуючись одним джерелом даних. Також тріангуляція може бути корисною при обмежених фінансових та часових ресурсах, адже не передбачає польового етапу збору даних (який є зазвичай найдорожчим та найтривалішим).

Метод тріангуляції у сфері громадського здоров’я було детально описано Джорджем Разерфордом та його колегами із Університету Каліфорнії (Сан-Франциско).

Процес проведення тріангуляції даних включає три етапи: планування, аналіз даних та поширення результатів, які в свою чергу розподіляються на 12 кроків:

Таблиця 1. Дванадцять кроків проведення тріангуляції.

Етап планування

1. Визначити дослідницькі питання. При виборі питання необхідно зважати на їхню актуальність, а також на те, чи допоможе відповідь на ці запитання вжити заходів? Чи не потрібно обирати питання, для відповіді на які достатньо мати дані з одного джерела? Приклади можливих запитань: Якими є особливості розвитку епідемії у регіоні? Наскільки ефективними є програми догляду та підтримки?

2. Переконатися, що на запитання можна знайти відповіді та вжити відповідних заходів. Навіть якщо питання на перший погляд здається вкрай актуальним, необхідно зважити, чи існує достатньо наявних даних для того, щоб дати на нього відповідь, і чи є ці дані надійними. Окрім цього, важливо розуміти практичне використання результатів проведення тріангуляції, тобто не обирати питання, відповівши на які немає змоги рухатися вперед і приймати необхідні рішення.

3. Визначити джерела даних та зібрати довідкову інформацію. Зазвичай складається перелік всіх наявних джерел даних, що може містити офіційну статистику, результати програмного моніторингу та досліджень і т.ін.

4. Уточнити питання дослідження. Зважаючи на наявні джерела даних, дослідницькі питання можуть стати більш специфічними або дещо змінитися.

Етап проведення

5. Зібрати дані. Для цього потрібно завчасно продумати формат таблиці, куди будуть вноситися дані різних типів.

6. Провести спостережння щодо кожного набору даних. Зібрані дані розглядаються з точки зори їхньої повноти, достовірності, надійності, відсутності помилок та ін.

7. Визначити тенденції в різних наборах даних і побудувати гіпотези. Для цього потрібно побудувати графіки або карти, які візуально допоможуть інтерпретувати зібрані дані.

8. Уточнити гіпотези. Якщо зібрані дані не дозвонляють однозначно дати відповідь на ключові запитання, слід відкоригувати гіпотези.

9. При потребі ? визначити додаткові дані та повернутися до кроку 5.

10. Узагальнити результати та зробити висновки.

Етап інформування

11. Проінформувати про результати та рекомендації дослідження ? зустріч зацікавлених партнерських організацій, на якій представляються ключові висновки та формулюються рекомендації.

12. Визначити наступні кроки ? етап прийняття рішень, планування та визначення пріоритетів.

Таблиця 2. Різниця між тріангуляцією та традиційним аналізом даних.

Тріангуляція	Традиційне аналітичне дослідження
Індукція	Дедукція
Зосередження на даних, які найбільш імовірно відповідають на питання	Зосередження на найбільш наукових даних
Висновок базується на «найбільш імовірних» даних	Статистичний аналіз як основа для висновку
Якісна інтерпретація	Математичне моделювання
Часто різні джерела даних про одну популяцію/ситуацію	Незалежні вибірки
Мета: прийняття управлінських рішень у сфері громадського здоров’я	Мета: внесок у розвиток науки

Глосарій до уроку 10:

Глосарій термінів

Аналітичне дослідження – дослідження, в ході якого перевіряють гіпотезу щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку між показниками здоров’я та певним фактором впливу.

Вторинні дані – інформація, зібрана колись для інших цілей, які не пов’язані із поточним питанням. Таку інформацію могли зібрати раніше для інших досліджень або збирати на постійній основі (наприклад, офіційна статистика).

Дедукція – спосіб судження, коли нові припущення або висновки формулюються шляхом розвитку від загальних положень до специфічних висновків.

Дослідницьке питання – питання, відповідь на яке планується отримати у результаті дослідження.

Індукція – узагальнення інформації від детальних та специфічних даних до загальних.

Первинні дані – інформація, зібрана дослідником спеціально для вирішення конкретного завдання (питання).

Тріангуляція - процес, який дозволяє у відносно короткі терміни узагальнити, класифікувати та проаналізувати розрізнені або суперечливі кількісні та якісні дані, отримані з різних джерел інформації.

Література уроку 10

Рекомендована література

1.Rutherford GW, McFarland W, Spindler H, White K, Patel SV, Aberle-Grasse J. Public health triangulation: approach and application to synthesizing data to understand national and local HIV epidemics. BMC Public Health. 2010 Jul 29;10:447. doi: 10.1186/1471-2458-10-447.

Абдул-Кадір, Думчев К., Круглов Ю.та ін. Проект зі збору та узагальнення даних щодо ВІЛ-інфекції в Україні. Підсумковий звіт. –К: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». 2013. – 72 с.

Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Дніпропетровській області. Підсумковий звіт. – Бозісевич І., Дорошенко О., Козіна І. та ін. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2015. – 64 с.

4.Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Чернігівській області. Підсумковий звіт. – Бозісевич І., Кузін І., Марциновська В., Чакало Ю.-І. та ін. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2015. – 84 с.

Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Херсонській області.Підсумковий звіт – Недужко О., Ніколко М., Разерфорд Д., Рєзвих Т., Спіндлер Х. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2015. – 60 с.

Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в місті Києві. Підсумковий звіт – Азман Х., Антоненко Ж., Бугаєнко Н., Дорошенко О. та ін. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2015. – 72 с.

Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Черкаській області. Підсумковий звіт. - Середа Ю., Чакало Ю-І., Пономаренко А.та ін. – К: МБФ «МБФ «Альянс громадського здоров'я», 2016.

Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Одеській області. Підсумковий звіт. - Большов Є., Новак Ю., Чакало Ю-І.та ін. - К: МБФ «Альянс громадського здоров'я», 2016.

Регіональний проект з тріангуляції даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Київській області. Підсумковий звіт. – Дебелюк М., Бозісевич І., Новак Ю. та ін. - К: МБФ «Альянс громадського здоров'я», 2016.

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 9. Оцінка чисельності ключових груп та моделювання епідемії

Наступний.

Урок 11. Забезпечення якості даних