Alliance

МіО в сфері громадського здоров’я

Урок 9

Оцінка чисельності ключових груп та моделювання епідемії

9.1.Оцінка чисельності ключових груп.

Розуміння впливу та масштабів епідемії - один із найважливіших кроків на шляху до контролю над нею та її подолання. Відсутність точних оцінок впливу та масштабу епідемії унеможливлює інформування та захист ключових груп, планування, реалізацію та оцінку програм профілактики, догляду та лікування.

Розробка моделей, що оцінюють поширеність інфекції, та визначення рівня захворюваності стає можливим завдяки оцінці чисельності груп населення, найбільш схильних до ризику інфікування (ключових груп).

10 кроків для проведення оцінки чисельності ключової групи населення




































Підготовка до проведення оцінки чисельності1. Визначити основну мету проведення оцінки чисельності.
2. Визначити коли оцінка чисельності буде необхідна.
3. Визначити популяцію та географію проведення оцінки чисельності (яка саме поведінка або специфічні характеристики є характерними для досліджуваної уразливої групи, визначити її вікові межі тощо).
4. Ознайомитись із наявними даними та попередніми оцінками чисельності (виявити всі доступні дані, оцінити наскільки вони повні, якісні та відповідають поставленій задачі).
Вибір методу оцінки та збір даних5. Обрати метод, що буде використовуватись для оцінки чисельності (обираючи метод проведення оцінки чисельності варто зважати на особливість наявних даних (чи отримані вони від представників ключових груп, чи від загального населення), доступність досліджуваної групи, можливість провести оцінку за сприяння організацій, чиї клієнти є представниками досліджуваної популяції).

 Методи, що базуються на даних стосовно ключових груп:

·         Перепис - підрахунок всіх членів популяції (зазвичай дорогий та затратний за часом).

·         Прорахунок частинами - картування території, підрахунок популяції в певних районах та розповсюдження результатів у решті територій.

·         Метод Capture-Recapture. В основі методу лежать два розрахунки одних і тих же популяцій у певній місцевості із позначенням кожного індивіда.

·         Метод мультиплікатора – застосування даних з різних джерел (наприклад, програмні дані та дані досліджень).

 Методи, що базуються на даних стосовно загального населення:

·         Опитування населення (із запитаннями, які включають інформацію про ризиковану поведінку).

·         Метод соціальних мереж, який припускає, що соціальне оточення окремих індивідумів відображає загальне населення. За цим методом дослідники просять певну вибірку респондентів оцінити чисельність людей з певною поведінкою, яких вони знають.
6. Провести компіляцію існуючих даних та, за необхідності, зібрати додаткові.
Аналіз та поширення результатів7. Провести аналіз та інтерпретувати отримані результати.
8. Задокументувати весь процес оцінки чисельності задля досягнення відтворюваності результату (документація має включати детальний опис досліджуваної популяції (її характеристики та географію), які дані використовувались для аналізу, яким методом була проведена оцінка, всі складнощі або проблеми, що виникали в процесі оцінки тощо).
9. Поширити отримані результати (є декілька шляхів поширення результатів оцінки чисельності: прес реліз, аналітичний звіт, організація брифінгів для осіб, що приймають рішення, представників досліджуваної популяції, неурядових організацій та інших зацікавлених осіб).

Але важливо пам’ятати, що неправильне або необережне поширення інформації про чисельність уразливої групи може призвести до неточної репрезентації в ЗМІ, негативної реакції з боку правоохоронних органів та посилення стигми і дискримінації.
10. 10. Сприяти використанню отриманих результатів.

9.2.Моделювання.

 Моделювання -  спеціальне наукове дослідження прогнозів розвитку епідемії та її характеристик. Ключовими результатами моделювання епідемії зазвичай є динаміка захворюваності, поширеності, смертності від певної хвороби, а також оціночна чисельність осіб, уражених хворобою. Результати моделювання можна використовувати для планування протиепідемічних заходів з метою підвищення їхньої ефективності.

Навіщо потрібно моделювати епідемію?

  1. Для передбачення розвитку певної епідемії в майбутньому.

  2. Аби зрозуміти, які заходи протидії можуть бути успішними.

  3. Щоб перевірити своє розуміння епідемії.


Основою моделей у сфері громадського здоров’я є математичні розрахунки та певні припущення. Чим більший проміжок часу, на який ми намагаємось проектувати моделювання, тим більше виникає припущень і тим меншою є точність моделі. Як правило, є сенс робити прогнози на 5-10 років.

Найпоширенішими типами моделей є: SIS, SIR, SEIR. Ці моделі припускають, що популяція (населення) складається з таких основних компонентів: сприйнятливі, уразливі до хвороби (S - susceptible), ті, у яких захворювання перебуває в інкубаційному періоді, контактні (E- exposed), інфіковані (I - infected) та ті, що одужали (R – resistant ). Модель враховує рух кожного індивіда в популяції серед цих  груп, час переходу від однієї групи до іншої та інші параметри моделі. Одним із найважливіших параметрів є коефіцієнт трансміссії (зазвичай позначається як ?), який залежить від біологічних властивостей інфекції передаватися іншим особам та частоти контактів. 

Рис.1. Схематичне зображення базових елементів моделі SEIR.

Вибір типу моделі залежить, в першу чергу, від типу захворювання, епідемію якого моделюють. Наприклад, якщо це захворювання формує у особи, яка одужала, імунітет, то краще використовувати модель SIR. Принципова її різниця полягає в тому, що кількість інфікованих людей збільшується до пікового моменту доти, поки кількість осіб, які одужали і мають імунітет не стає достатньою для того, щоб  темп поширення інфекції почав сповільнюватися.  Після настання переломного моменту, епідемія повільно сама починає спадати. Це можна розглянути на Рис.2.


Рис.2  Графічне зображення моделі SIR.

Ще одним важливим параметром моделі є базове репродуктивне число 9(R0), яке показує очікувану кількість осіб, які інфікуються безпосередньо від однієї інфікованої особи за умови потрапляння її у популяцію повністю вразливих осіб протягом усього контагіозного(заразного) періоду. Базове репродуктивне число відрізняється в залежності від хвороби (наприклад, сезонний грип 1,5-2,5; кір 12-18).

Спеціалісти з моніторингу та оцінки для моделювання можуть використовувати комп’ютерне програмне забезпечення. В такі програми закладені математичні формули,  за якими розраховуються ключові показники (такі як захворюваність) та прогнози. Зазначені програми вимагають внесення до них даних офіційної статистики, досліджень, демографічних та інших даних. У сфері ВІЛ/СНІДу існують досить добрі компьютерні програми для моделювання, які безкоштовні у використання та переважно знаходяться у вільному доступі в Інтернеті.  Серед них:


  • SPECTRUM (розроблена за підтримки ЮНЕЙДС);

  • AEM, AIDS Epidemic Model (East-West Center Association);

  • Optima (розроблена за підтримки Світового Банку);

  • HIV modeling tool (розроблена за підтримки European Centre for Disease Prevention and Control).


 

Глосарій до уроку 9:

Глосарій термінів:

Заразний (контагіозний) період – період часу, протягом якого хворий може прямо чи опосередковано передавати збудник інфекції іншій людині.

Епідемія – інтенсивне та значне поширення інфекційної хвороби, котре охоплює населення регіону, країни або декількох країн.

 Ключова група населення – 1) соціально та економічно незахищена група населення, схильність якої до несприятливих соціальних, економічних або медичних факторів вища, ніж у населення в цілому; 2) група осіб, у якій кожен має деякі спільні характеристики, що можуть позначитись на стані здоров’я (наприклад, відсутність щеплення у дітей, ослаблений імунітет у людей, що мешкають на екологічно забруднених територіях тощо).

Популяція – 1) сукупність організмів одного виду, які тривалий час мешкають на одній території; 2) все населення даної території або країни загалом; 3) в епідеміології – сукупність осіб (одиниць спостереження), поєднаних певними характеристиками, з яких відбирається вибірка і на яку можна поширювати результати і статистичні висновки, отримані щодо цієї вибірки.

Література уроку 9

Корисна література:

  1. Андреєва Т.І., Марциновська В.А.,Сергєєва Т.А та ін. «Глосарій термінології за епідемілогічного нагляду у сфері ВІЛ-інфекції/СНІДу». К.: - МБФ «Альянс громадського здоров’я», 2015

  2. Берлева Г., Думчев К., Кобища Ю. та ін. Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження «Оцінка чисельності груп високго ризику інфікування ВІЛ в Україні» станом на 2009 рік. МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». Київ 2010

  3. Берлева Г., Думчев К.,Касянчук М. та ін. Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження «Оцінка чисельності груп високго ризику інфікування ВІЛ в Україні» станом на 2011 рік. МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». Київ 2012.

  4. Паниотто В., Хуткая С. Моделирование и прогнозирование социальных процессов.


Режим доступу: http://i-soc.com.ua/school/Panitto_model.pdf

  1. Huppert, G.Katriel. Math modelling and Prediction in Epidemiology . Biostatistics Unit, The Gertner Institute, Chaim Sheba Medical Centre, Tel Hashomer. Deparment of Mathematics, ORT Braude College, Krmiel, Israel.

  2. ECDC HIV Modeling Tool User Manual. Version 1.2.2. European Centre for Disease Prevention and Control. 2016. Режим доступу: http://ecdc.europa.eu/en/healthtopics/aids/Documents/manual.pdf



  1. Guidelines on Estimating the Size of Populations most at Risk to HIV: World Health Organization. Режим доступу: http://www.who.int/hiv/pub/surveillance/estimating_populations_HIV_risk/en/

  2. Quick start guide for SPECTRUM 2016. UNAIDS. Режим доступу: http://www.unaids.org/sites/default/files/media_asset/QuickStartGuide_Spectrum_en.pdf

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу: