Гендерний підхід

Урок 15

Гендерно-чутливі та гендерно-трансформативні (перетворюючі) інтервенції у програмах зменшення шкоди

В огляді ВООЗ по інтеграції гендерного підходу в програми профілактики і лікування ВІЛ/СНІДу відзначається, що підходи варіюються від «шкідливих» інтервенцій, що створюють дискримінаційні відмінності між жінками і чоловіками і зводять нанівець потенційний успіх програм, до позитивних, спрямованих на збільшення потенціалу, або емансипативних підходів, які звільняють жінок і чоловіків від існуючих гендерних норм і нерівності в доступі до влади і можливостям, підвищують організаційні здібності жінок, покращують їх лідерські якості, і вчать їх управляти власним життям. Деякі інтервенції з інтегрування гендерного підходу можуть бути успішними щодо одних аспектів, однак шкодити в інших. Отже, важливо враховувати всі активності в кожній інтервенції і оцінювати їх, виходячи з описаних нижче рівнів впливу і користі^[1].

Інтервенції, що мають негативний вплив, керуються гендерними стереотипами. Прикладом використання існуючих стереотипів у впровадженні інтервенцій може бути ситуація, коли інформація про запобігання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини надається виключно жінкам – лише тому, що жінка традиційно сприймається як мати і єдина, кому може бути цікава подібна інформація. Такий підхід несе з собою багато шкоди. По-перше, зводиться нанівець переконання, що батьківство – це відповідальність обох батьків. По-друге, чоловіки можуть перешкоджати отриманню послуг з попередження передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини через свою необізнаність про користь цієї інтервенції.

Гендерно-чутливі інтервенції.

Інтервенції першого кроку

Базовий підхід, в основі якого лежить виключення всіх можливих припущень і стереотипів, що перешкоджають отриманню жінками і чоловіками максимальної користі від інтервенцій. Мета інтервенцій першого кроку – надавати різні послуги чоловікам і жінкам, коли їхні потреби відрізняються, і переконатися, що жінки і чоловіки отримують однакові послуги в разі, якщо їхні потреби збігаються. Для того щоб попередити можливу шкоду або посилення гендерних норм, необхідно створити інтервенції на основі аналізу даних з життя чоловіків і жінок в певному співтоваристві, а не використовувати вже існуючі гендерні стереотипи.

Власне гендерно-чутливі інтервенції

Інтервенції цього типу базуються на положенні, що чоловіки і жінки стикаються з різними проблемами через свої соціальні ролі і, як наслідок, по-різному реагують на послуги. В рамках гендерно-чутливих програм робляться спроби подолання наявної гендерної нерівності шляхом впливу на гендерні норми, ролі і доступ до ресурсів, але тільки тією мірою, в якій це необхідно для досягнення цілей діяльності

Прикладом такого підходу може бути просування використання жіночих презервативів, перенесення консультацій для жінок в зручні для них місця або адаптація традиційної моделі попередження передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Модель включає в себе добровільні консультування і тестування вагітної жінки, надання антиретровірусної терапії з метою зниження ризику інфікування новонародженої дитини. За стандартним протоколом жінка сприймається лише як «посудина» для виношування дитини, часто ігнорується її право на лікування, догляд та підтримку. Однак в програму для вагітної жінки повинні також включатися лікування від опортуністичних інфекцій, турбота і підтримка інфікованої матері, допомога під час вагітності і т.д., а не лише турбота про майбутню дитину. Таким чином, жінка і дитина стають рівноцінними отримувачами послуг.

Вже є приклади успішних проектів, які використовували такий підхід, перш за все орієнтуючись на відмінності між чоловіками і жінками, і розробляли послуги, відповідні їхнім конкретним потребам. Однак слід розуміти, що вплив гендерно-чутливих програм на зміну гендерного підходу в суспільстві і рівноцінний розподіл влади і можливостей для чоловіків і жінок залишається обмеженим.

Трансформативні (перетворюючі) інтервенції

Такий підхід є більш дієвим, ніж гендерно-чутливий, адже його кінцевою метою є зміна умов, що лежать в основі гендерної нерівності. Завдання перетворювальних інтервенцій – трансформація гендерних ролей і створення гендерно-рівноправних стосунків у суспільстві.

Прикладом може служити проект зі зміни «сценаріїв» сексуальної поведінки, при якому підлітків вчили чинити опір існуючим стереотипам поведінки з метою попередження ВІЛ-інфікування. Інші перетворюючі інтервенції мали на меті трансформувати гендерні взаємовідносини шляхом роботи з чоловіками з питань відповідального батьківства або з парами щодо планування сім'ї.

Інтервенції щодо збільшення потенціалу або емансипативні (empowerment) інтервенції.

Мета інтервенцій подібного типу – рівномірний розподіл владних повноважень між чоловіками та жінками, контроль над ресурсами, процедурами ухвалення рішень, а також розширення повноважень і сфер компетенції жінок. Для того, щоб створити інтервенції, які були б спрямовані на розширення прав і можливостей жінок і дівчат, необхідно задіяти доступні проектам джерела впливу і можливостей.

Одним з головних джерел впливу є доступ до інформації, освіти та навичок: надання жінкам знань, як користуватися презервативами, і відпрацювання комунікативного досвіду (як говорити з партнером про секс) знижує ризик і рівень уразливості до інфекції. Доступ до економічних ресурсів включає забезпечення майнових прав та прав успадкування, доступ до кредитів тощо.

Соціальний капітал – ще одне джерело впливу і можливостей. Він включає в себе підтримку жіночих ініціатив, надання їм допомоги в розширенні соціальних мереж, організацію групових зустрічей з підвищення самосвідомості, фінансування жіночих організацій на рівні спільноти^[2].

На даний момент гендерно-чутливі програми профілактики ВІЛ серед СІН в Україні тільки починають розвиватися (про гендерно-перетворювальні проекти поки взагалі не йдеться). Окремі міжнародні організації (наприклад, МБФ «Альянс громадського здоров'я», Інститут «Відкрите суспільство», Міжнародний фонд «Відродження», ЮНІСЕФ та деякі інші) роблять певні кроки на цьому шляху. Багато НУО впроваджують окремі елементи гендерно-орієнтованого підходу в програми профілактики для СІН швидше «інтуїтивно», намагаючись задовольнити певні потреби своїх клієнтів і клієнток. Зокрема 75% НУО зазначили, що надають певні послуги, орієнтовані виключно на жінок-СІН. Подібні послуги виключно для потреб чоловіків надають 51% НУО. Більшість сервісів орієнтовані на задоволення фізіологічних потреб жінок: консультації гінеколога, видача коштів жіночої гігієни і тестів на вагітність, супровід вагітності, а також групи самодопомоги для жінок, працевлаштування, візити соціальних працівників до жінок додому та інші послуги (дитячі кімнати, салони краси, професійне навчання, курси крою та шиття і т.п.)^[3].

Введення гендерно-чутливої програми профілактики ВІЛ включає в себе п'ять основних компонентів:

операціоналізацію поняття «гендер» в рамках робочого плану організації і навчання персоналу з питань гендеру;

розробку гендерно-чутливих політик і процедур надання послуг;

безпосереднє надання гендерно-орієнтованих профілактичних послуг (наприклад, гендерно-чутлива аутріч-робота, спеціалізовані групові заняття і тренінги для жінок, послуги з догляду за дітьми і т.д.);

створення комфортного емоційного і фізичного середовища для жінок в НУО;

моніторинг та оцінка діяльності з точки зору гендерної чутливості^[4].

Фактори, що перешкоджають реалізації гендерно-чутливого підходу в наданні послуг СІН:

Недостатня обізнаність персоналу НУО з питань гендерно-чутливого підходу в профілактиці ВІЛ-інфекції. 83% опитаних співробітників відзначили, що їм знайоме це поняття, проте повного його визначення не дав ніхто, а частково визначили - 78% опитаних.^[5] Хоча зворотною стороною питання є те, що досить часто співробітники НУО практикують певні елементи гендерно-чутливого підходу, до кінця не усвідомлюючи цей факт. Окрім того, частина співробітників поділяють гендерні стереотипи стосовно жінок і чоловіків-СІН^[6].

З жінками-СІН складніше працювати, ніж з чоловіками, адже ця група є більш закритою і стигматизованою; для того щоб стати клієнтками профілактичних програм, жінкам доводиться долати більшу кількість бар'єрів^[7]. Окрім того, вони більш залежні від партнера, який може не пускати їх в організацію, яка надає послуги, або приносити їм шприци та інші матеріали самостійно, тоді у жінки з'являється ілюзія, що їй не потрібно ходити в НУО ^[8].

Обмеженість ресурсів НУО – у них не завжди є приміщення для окремого ком'юніті-центру для жінок-СІН, не вистачає співробітників для поглибленої роботи з жінками ^[9].

Таким чином, на даний момент впровадження гендерно-орієнтованих послуг для жінок-СІН в Україні має несистемний і спорадичний характер. Наявні послуги в основному базуються на фізіологічних відмінностях жінок від чоловіків (поширення гігієнічних засобів, тестів на вагітність консультації гінеколога, ведення вагітності). Однак навіть ці послуги недостатньо наближені до тих жінок, які не мають можливості відвідувати організацію. Крім того, в Україні не вистачає послуг і заходів, орієнтованих на трансформацію існуючих гендерних стосунків; послуг, спрямованих на захист жінок-СІН від насильства, створення мереж підтримки для них, формування навичок контролю і лідерських якостей^[10].

Глосарій до уроку 15:

Глосарій до уроку 15

Гендерно-чутливі інтервенції – підходи, які базуються на понятті, що чоловіки і жінки стикаються з різними проблемами через свої соціальні ролі і, як наслідок, по-різному реагують на послуги. В рамках гендерно-чутливих програм робляться спроби подолання наявної гендерної нерівності шляхом впливу на гендерні норми, ролі і доступ до ресурсів, але тільки тією мірою, в якій це необхідно для досягнення цілей проекту.

Гендерно-трансформативні (перетворюючі) інтервенції – підходи, які трансформують гендерні ролі і сприяють створенню гендерно-рівноправних стосунків у суспільстві.

^[1]Integrating gender into HIV/AIDS programmes [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/hiv/pub/prev_care/en/IntegratingGender.pdf

^[2]Integrating gender into HIV/AIDS programmes [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://www.who.int/hiv/pub/prev_care/en/IntegratingGender.pdf

^[3]Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН; МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине». – К., 2009. [Електронний ресурс ] – Режим доступу:

http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf– с. 96-97.

^[4]Пять шагов к гендерно-чувствительным услугам в программах снижения вреда от употребления наркотиков. Фокус: женщины, употребляющие наркотики [Електронний ресурс ] – Режим доступу:

http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/2012/dec/5shagov_preview.pdf

^[5]Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН; МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине». – К., 2009. [Електронний ресурс ] – Режим доступу:

http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf– с. 83.

^[6]Там же. – с. 86-87.

^[7]Там же. – с. 88.

^[8]Там же. – с. 100.

^[9]Там же. – с. 107.

^[10]Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН; МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине». – К., 2009. [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf - с. 110

Література уроку 15

Список використаної або рекомендованої літератури:

Integrating gender into HIV/AIDS programmes [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/hiv/pub/prev_care/en/IntegratingGender.pdf

Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН; МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине». – К., 2009. [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf

Пять шагов к гендерно-чувствительным услугам в программах снижения вреда от употребления наркотиков. Фокус: женщины, употребляющие наркотики [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/2012/dec/5shagov_preview.pdf

Формативное исследование гендерно-ориентированных программ, проектов, интервенций, услуг в сфере Снижения вреда. Кабинетный анализ / Демченко И., Варбан М., Булыга Н. И другие. - К.: МБФ “Альянс общественного здоровья”, 2015

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 14. Консультування з урахуванням гендерно-чутливого підходу

Наступний.

Урок 16. Гендерні політики та процедури в організації