Образ Барбі – це приклад:
Виконавцем соціального замовлення може бути:
A. Державний суб'єкт, що надає соціальні послуги на підставі договору про залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг;
B. Недержавний суб'єкт, що надає соціальні послуги на підставі договору про залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг;
C. Окрема особа, яка працює в сфері соціальної роботи.
Професійна діяльність соціального працівника(-ці) базується на трьох фундаментальних положеннях, які визначають етичні особливості роботи:
A. Повага до людини, визнання її безумовної цінності, незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;
B. Визнання того, що людина – унікальна соціальна істота, яка реалізує свою унікальність у стосунках з іншими людьми і залежна від них у своєму розвитку;
C. Зневага до людей, самовизначення, байдужість;
D. Визнання дискримінаційної політики націоналізму домінантною;
E. Визнання того, що людині від народження властива здатність до змін, поліпшення свого життя, росту, а звідси – прагнення до свободи вибору і прийняття рішень.
На даний момент види, форми і норми консультування визначаються наступними нормативними документами:
A. Законом України «Про консультування»;
B. Законом України «Про соціальні послуги»;
C. Наказом Міністерства соціальної політики «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування».
Професійні межі соціальної роботи обумовлені:
A. Професійними вміннями та компетенцією;
B. Ціннісними установками та морально-етичними нормами;
C. Вмінням органічно застосовувати і поєднувати різні форми і методи соціальної роботи;
D. Обов'язками соціального працівника і моделлю прийняття рішень;
E. Неадекватною поведінкою.
Вкажіть категорії осіб, які можуть бути об'єктом соціальних послуг:
A. Діти-сироти;
B. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
C. Інспектори соціального забезпечення;
D. Творча молодь;
E. Фахівці з соціальної роботи;
F. Паліативні хворі;
G. Неповнолітні одинокі матері, яким потрібна підтримка;
H. Самотні люди похилого віку;
I. Соціальні працівники.
Як правило, формування та реалізація державної гендерної політики базується на основі нормативно-правових документів наступних рівнів:
A. Міжнародного;
B. Національного;
C. Регіонального;
D. Місцевого.
Державна гендерна політика – це дія органів державної влади із забезпечення:
A. Однакових можливостей використання соціальних і економічних ресурсів для чоловіків і жінок;
B. Однакових можливостей для чоловіків і жінок робити свій внесок у національний, політичний, соціальний, економічний, культурний розвиток;
C. Кращих умов праці для обраних жінок або чоловіків.
Метою інтервенцій зі збільшення потенціалу є...
A. Дослідження впливу зовнішніх факторів на здоров'я уразливих груп;
B. Рівномірний розподіл між чоловіками і жінками владних повноважень, контролю над ресурсами, процедур прийняття рішень, а також розширення повноважень і сфер компетенції жінок;
C. Подолання гендерної нерівності та дискримінації;
D. Збільшення потенціалу жінок за рахунок зменшення потенціалу чоловіків.
Які основні принципи формування системи громадського здоров'я в Україні?
A. Право на здоров'я і охорону здоров'я;
B. Принцип врахування інтересів здоров'я у всіх областях державної політики;
C. Право Міністерства охорони здоров'я самостійно вирішувати проблеми, пов'язані з громадським здоров'ям;
D. Принцип досягнення справедливості стосовно здоров'я;
E. Принцип солідарної відповідальності;
F. Принцип надання всієї необхідної медичної допомоги за місцем реєстрації громадян, включаючи високоспеціалізовану допомогу;
G. Принцип доказовості та економічної доцільності.
Які з цих послуг є універсальними?
A. Прання;
B. Послуги перукаря;
C. Догляд за дітьми;
D. Послуги гінеколога.
Для успішної гендерної політики, окрім так званої «дії зверху» (державної політики), важлива «дія знизу», тобто:
A. Гендерні квоти;
B. Гендерне законодавство;
C. Активність жіночого руху;
D. Активність бізнесу і корпорацій.