Які фактори впливають на громадське здоров'я?
A. Соціально-економічні;
B. Соціально-біологічні;
C. Біоповедінкові;
D. Екологічні та природно-кліматичні;
E. Психоемоційні;
F. Організаційні або медичні.
Головними інструментами міжсекторальної взаємодії є:
A. Обмін інформацією;
B. Консультації;
C. Соціальний діалог;
D. Публічні дискусії;
E. Різні погоджувальні процедури.
Як правило, формування та реалізація державної гендерної політики базується на основі нормативно-правових документів наступних рівнів:
A. Міжнародного;
B. Національного;
C. Регіонального;
D. Місцевого.
Що таке громадське здоров’я?
A. Комплексна система норм, принципів і заходів суспільно-політичної діяльності, метою якої є регулювання відносин всіх зацікавлених суб'єктів політики охорони здоров'я між собою і вплив на детермінанти здоров'я як громадського блага;
B. Це наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення психічного, фізичного здоров'я через ефективний та організований внесок окремих груп населення та суспільства;
C. Це комплекс інструментів, процедур та заходів, які реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, продовження активного і працездатного віку і заохочення здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усієї держави;
D. Це організовані громадські зусилля, що мають на меті профілактику захворювань і зміцнення здоров'я. Воно об'єднує безліч дисциплін і спирається на наукову основу епідеміології.
Державна гендерна політика – це дія органів державної влади із забезпечення:
A. Однакових можливостей використання соціальних і економічних ресурсів для чоловіків і жінок;
B. Однакових можливостей для чоловіків і жінок робити свій внесок у національний, політичний, соціальний, економічний, культурний розвиток;
C. Кращих умов праці для обраних жінок або чоловіків.
Професійна діяльність соціального працівника(-ці) базується на трьох фундаментальних положеннях, які визначають етичні особливості роботи:
A. Повага до людини, визнання її безумовної цінності, незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;
B. Визнання того, що людина – унікальна соціальна істота, яка реалізує свою унікальність у стосунках з іншими людьми і залежна від них у своєму розвитку;
C. Зневага до людей, самовизначення, байдужість;
D. Визнання дискримінаційної політики націоналізму домінантною;
E. Визнання того, що людині від народження властива здатність до змін, поліпшення свого життя, росту, а звідси – прагнення до свободи вибору і прийняття рішень.
Підготовка загального документа про міжсекторальну взаємодію вимагає наступних дій:
A. Створення робочої групи з числа потенційних партнерів;
B. Розміщення соціальної реклами в ЗМІ;
C. Громадське обговорення;
D. Узгодження з місцевими органами виконавчої влади.
Метою інтервенцій зі збільшення потенціалу є...
A. Дослідження впливу зовнішніх факторів на здоров'я уразливих груп;
B. Рівномірний розподіл між чоловіками і жінками владних повноважень, контролю над ресурсами, процедур прийняття рішень, а також розширення повноважень і сфер компетенції жінок;
C. Подолання гендерної нерівності та дискримінації;
D. Збільшення потенціалу жінок за рахунок зменшення потенціалу чоловіків.
Для чого потрібні політики в організаціях?
A. Для відображення основних принципів і цінностей організації;
B. Для допомоги керівнику контролювати процес виконання роботи підлеглими;
C. Для відображення бажань та можливостей всіх членів колективу;
D. Щоб допомогти сформувати поведінку, відповідну цінностям;
E. Для визначення основних стандартів роботи, її якості і методів;
F. Для вимірювання внеску кожного співробітника в загальну справу.
Мета міжсекторального співробітництва в сфері соціальної роботи - це...
A. Обмін інформацією та ресурсами;
B. Планування та координація надання соціальних послуг;
C. Пошук коштів для реалізації проектів і програм;
D. Побудова соціального партнерства;
E. Активізація громадянського суспільства.
Згідно з чинним законодавством до переліку видів соціальних послуг включені:
A. Вуличне консультування;
B. Дистанційне консультування;
C. Онлайн-консультування;
D. Аутріч-консультування;
E. Групове консультування;
F. Приватне консультування;
G. постійне консультування;
H. Кризове консультування.
Професійні межі соціальної роботи обумовлені:
A. Професійними вміннями та компетенцією;
B. Ціннісними установками та морально-етичними нормами;
C. Вмінням органічно застосовувати і поєднувати різні форми і методи соціальної роботи;
D. Обов'язками соціального працівника і моделлю прийняття рішень;
E. Неадекватною поведінкою.