Гендерний підхід

Гендерно-стереотипне уявлення про роль чоловіка у суспільстві:
A. Годувальник;
B. Захисник;
C. Тато;
D. Красунчик.

Головними інструментами міжсекторальної взаємодії є:
A. Обмін інформацією;
B. Консультації;
C. Соціальний діалог;
D. Публічні дискусії;
E. Різні погоджувальні процедури.

Перерахуйте найбільш уразливі до ВІЛ-інфікування групи:
A. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
B. Особи, які мають соматичні (тілесні)/психічні захворювання або інвалідність;
C. Мігранти та біженці;
D. Діти, які мають проблеми, пов'язані з навчанням в школі, і їх сім'ї;
E. Працівники(-ці) комерційного сексу;
F. Чоловіки, які мають секс з чоловіками.

Інтервенції першого кроку - це інтервенції, які...
A. Уникають гендерних стереотипів, розробляються на основі аналізу життя чоловіків і жінок в конкретному суспільстві;
B. Є різновидом трансформативних інтервенцій;
C. Є різновидом гендерно-чутливих інтервенцій;
D. Містять компонент рівності.

Згідно з чинним законодавством до переліку соціальних послуг включені:
A. Соціально-побутові послуги;
B. Послуги догляду дома;
C. Паліативно-хоспісний догляд;
D. Соціально-педагогічні послуги;
E. Соціально-медичні послуги;
F. Соціально-економічні послуги;
G. Юридичні послуги;
H. Послуги соціальної профілактики та медіації;
I. Послуги з улаштування в сімейні форми виховання;
J. Інформаційні послуги;
K. Послуги з транспортування;
L. Послуги з відновлення документів;
M. Послуги з виховання;
N. Соціальний супровід/патронаж.

Як правило, формування та реалізація державної гендерної політики базується на основі нормативно-правових документів наступних рівнів:
A. Міжнародного;
B. Національного;
C. Регіонального;
D. Місцевого.

Приклади заходів стосовно позитивних (або компенсаційних) дій у рамках гендерної державної політики:
A. Недопуск чоловіків до традиційно «жіночих» посад;
B. Недопуск жінок до традиційно «чоловічих» посад;
C. Визначення завдань, цілей або квот участі жінок у видах діяльності чи секторах, де жінки мало представлені;
D. Сприяння доступу жінок до ширших можливостей в освіті, професійному навчанні та зайнятості у «нетрадиційних» для жінок секторах;
E. Сприяння більшому розподілу професійних, сімейних і громадянських обов’язків між чоловіками та жінками тощо.

Професійна комунікація між соціальним працівником і клієнтом вимагає дотримання принципів:
A. Гендерної рівності;
B. Гендерної справедливості;
C. Гендерної дискримінації;
D. Професійного гендерно-чутливого підходу;
E. Толерантності.

Назвіть стереотипи щодо безпечної сексуальної поведінки серед жінок-СІН:
A. Треба користуватися презервативами, щоб не померти від СНІДу;
B. Секс з презервативом - це безпечний секс;
C. Презерватив зменшує задоволення від сексу;
D. Інфікування ВІЛ/ІПСШ від власного чоловіка/партнера малоймовірне;
E. Використання презерватива свідчить про недовіру людей один до одного;
F. Немає сенсу користуватися презервативами, якщо можна заразитися, вживаючи наркотики.

На даний момент види, форми і норми консультування визначаються наступними нормативними документами:
A. Законом України «Про консультування»;
B. Законом України «Про соціальні послуги»;
C. Наказом Міністерства соціальної політики «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування».

Підготовка загального документа про міжсекторальну взаємодію вимагає наступних дій:
A. Створення робочої групи з числа потенційних партнерів;
B. Розміщення соціальної реклами в ЗМІ;
C. Громадське обговорення;
D. Узгодження з місцевими органами виконавчої влади.

Професійні межі соціальної роботи обумовлені:
A. Професійними вміннями та компетенцією;
B. Ціннісними установками та морально-етичними нормами;
C. Вмінням органічно застосовувати і поєднувати різні форми і методи соціальної роботи;
D. Обов'язками соціального працівника і моделлю прийняття рішень;
E. Неадекватною поведінкою.