Гендерний підхід

Прикладом гендерно-чутливих інтервенцій може бути...
A. Просування жіночих презервативів;
B. Перенесення консультацій для жінок в зручні для них місця;
C. Робота з парами з питань відповідального батьківства.

Які основні принципи формування системи громадського здоров'я в Україні?
A. Право на здоров'я і охорону здоров'я;
B. Принцип врахування інтересів здоров'я у всіх областях державної політики;
C. Право Міністерства охорони здоров'я самостійно вирішувати проблеми, пов'язані з громадським здоров'ям;
D. Принцип досягнення справедливості стосовно здоров'я;
E. Принцип солідарної відповідальності;
F. Принцип надання всієї необхідної медичної допомоги за місцем реєстрації громадян, включаючи високоспеціалізовану допомогу;
G. Принцип доказовості та економічної доцільності.

Що таке громадське здоров’я?
A. Комплексна система норм, принципів і заходів суспільно-політичної діяльності, метою якої є регулювання відносин всіх зацікавлених суб'єктів політики охорони здоров'я між собою і вплив на детермінанти здоров'я як громадського блага;
B. Це наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення психічного, фізичного здоров'я через ефективний та організований внесок окремих груп населення та суспільства;
C. Це комплекс інструментів, процедур та заходів, які реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, продовження активного і працездатного віку і заохочення здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усієї держави;
D. Це організовані громадські зусилля, що мають на меті профілактику захворювань і зміцнення здоров'я. Воно об'єднує безліч дисциплін і спирається на наукову основу епідеміології.

Образ Барбі – це приклад:

Об'єктивні чинники, що впливають на уразливість людини – це...
A. Збройні конфлікти;
B. Стихійні лиха;
C. Проживання в місті;
D. Екологічні катастрофи;
E. Необмежений доступ до ресурсів.

Головними інструментами міжсекторальної взаємодії є:
A. Обмін інформацією;
B. Консультації;
C. Соціальний діалог;
D. Публічні дискусії;
E. Різні погоджувальні процедури.

Перерахуйте найбільш уразливі до ВІЛ-інфікування групи:
A. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
B. Особи, які мають соматичні (тілесні)/психічні захворювання або інвалідність;
C. Мігранти та біженці;
D. Діти, які мають проблеми, пов'язані з навчанням в школі, і їх сім'ї;
E. Працівники(-ці) комерційного сексу;
F. Чоловіки, які мають секс з чоловіками.

Основними консультаційними стратегіями є:
A. Первинне інтерв'ю;
B. Фокусування на слабких сторонах;
C. Заперечення будь-яких планів дії;
D. Фокусування на сильних сторонах;
E. Перегляд альтернатив.

Професійна діяльність соціального працівника(-ці) базується на трьох фундаментальних положеннях, які визначають етичні особливості роботи:
A. Повага до людини, визнання її безумовної цінності, незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;
B. Визнання того, що людина – унікальна соціальна істота, яка реалізує свою унікальність у стосунках з іншими людьми і залежна від них у своєму розвитку;
C. Зневага до людей, самовизначення, байдужість;
D. Визнання дискримінаційної політики націоналізму домінантною;
E. Визнання того, що людині від народження властива здатність до змін, поліпшення свого життя, росту, а звідси – прагнення до свободи вибору і прийняття рішень.

Професійна комунікація між соціальним працівником і клієнтом вимагає дотримання принципів:
A. Гендерної рівності;
B. Гендерної справедливості;
C. Гендерної дискримінації;
D. Професійного гендерно-чутливого підходу;
E. Толерантності.

Ксенофобія – це страх стосовно:
A. Інших
B. Чужих
C. Не своїх

Підготовка загального документа про міжсекторальну взаємодію вимагає наступних дій:
A. Створення робочої групи з числа потенційних партнерів;
B. Розміщення соціальної реклами в ЗМІ;
C. Громадське обговорення;
D. Узгодження з місцевими органами виконавчої влади.

Професійні межі соціальної роботи обумовлені:
A. Професійними вміннями та компетенцією;
B. Ціннісними установками та морально-етичними нормами;
C. Вмінням органічно застосовувати і поєднувати різні форми і методи соціальної роботи;
D. Обов'язками соціального працівника і моделлю прийняття рішень;
E. Неадекватною поведінкою.

На даний момент види, форми і норми консультування визначаються наступними нормативними документами:
A. Законом України «Про консультування»;
B. Законом України «Про соціальні послуги»;
C. Наказом Міністерства соціальної політики «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування».

Згідно з чинним законодавством до переліку видів соціальних послуг включені:
A. Вуличне консультування;
B. Дистанційне консультування;
C. Онлайн-консультування;
D. Аутріч-консультування;
E. Групове консультування;
F. Приватне консультування;
G. постійне консультування;
H. Кризове консультування.