Що таке громадське здоров’я?
A. Комплексна система норм, принципів і заходів суспільно-політичної діяльності, метою якої є регулювання відносин всіх зацікавлених суб'єктів політики охорони здоров'я між собою і вплив на детермінанти здоров'я як громадського блага;
B. Це наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення психічного, фізичного здоров'я через ефективний та організований внесок окремих груп населення та суспільства;
C. Це комплекс інструментів, процедур та заходів, які реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, продовження активного і працездатного віку і заохочення здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усієї держави;
D. Це організовані громадські зусилля, що мають на меті профілактику захворювань і зміцнення здоров'я. Воно об'єднує безліч дисциплін і спирається на наукову основу епідеміології.
Назвіть індивідуальні характеристики, які формують уразливість людини:
A. Вік;
B. Гендерна належність;
C. Правова грамотність;
D. Раса;
E. Матеріальний достаток;
F. Віросповідання;
G. Інвалідність;
H. Належність до маргінальної групи.
Професійні межі соціальної роботи обумовлені:
A. Професійними вміннями та компетенцією;
B. Ціннісними установками та морально-етичними нормами;
C. Вмінням органічно застосовувати і поєднувати різні форми і методи соціальної роботи;
D. Обов'язками соціального працівника і моделлю прийняття рішень;
E. Неадекватною поведінкою.
Головними інструментами міжсекторальної взаємодії є:
A. Обмін інформацією;
B. Консультації;
C. Соціальний діалог;
D. Публічні дискусії;
E. Різні погоджувальні процедури.
Мета міжсекторального співробітництва в сфері соціальної роботи - це...
A. Обмін інформацією та ресурсами;
B. Планування та координація надання соціальних послуг;
C. Пошук коштів для реалізації проектів і програм;
D. Побудова соціального партнерства;
E. Активізація громадянського суспільства.
Для успішної гендерної політики, окрім так званої «дії зверху» (державної політики), важлива «дія знизу», тобто:
A. Гендерні квоти;
B. Гендерне законодавство;
C. Активність жіночого руху;
D. Активність бізнесу і корпорацій.
Перерахуйте найбільш уразливі до ВІЛ-інфікування групи:
A. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
B. Особи, які мають соматичні (тілесні)/психічні захворювання або інвалідність;
C. Мігранти та біженці;
D. Діти, які мають проблеми, пов'язані з навчанням в школі, і їх сім'ї;
E. Працівники(-ці) комерційного сексу;
F. Чоловіки, які мають секс з чоловіками.
Які фактори впливають на громадське здоров'я?
A. Соціально-економічні;
B. Соціально-біологічні;
C. Біоповедінкові;
D. Екологічні та природно-кліматичні;
E. Психоемоційні;
F. Організаційні або медичні.
Ксенофобія – це страх стосовно:
A. Інших
B. Чужих
C. Не своїх
Дотримання яких гендерно-орієнтованих принципів професійної діяльності вимагає модель етичної поведінки соціального працівника(-ці)?
A. Гендерної рівності;
B. Гендерної детермінації;
C. поваги до гідності кожної людини;
D. Гендерної толерантності;
E. Гендерної ексклюзії.
Інтервенції першого кроку - це інтервенції, які...
A. Уникають гендерних стереотипів, розробляються на основі аналізу життя чоловіків і жінок в конкретному суспільстві;
B. Є різновидом трансформативних інтервенцій;
C. Є різновидом гендерно-чутливих інтервенцій;
D. Містять компонент рівності.
Які нормативно-рольові очікування пред'являються суспільством до жінок-СІН?
A. Ніякі, тому що вони наркомани;
B. Ті ж, що і до жінок в цілому;
C. Такі ж, як і до чоловіків-СІН;
D. Довіра до партнера і підпорядкованість йому, дотримання сімейних цінностей і вірності партнеру, виконання домашніх обов'язків, ролі дружини і матері.
Як правило, формування та реалізація державної гендерної політики базується на основі нормативно-правових документів наступних рівнів:
A. Міжнародного;
B. Національного;
C. Регіонального;
D. Місцевого.