Які з цих послуг є універсальними?
A. Прання;
B. Послуги перукаря;
C. Догляд за дітьми;
D. Послуги гінеколога.
Які показники оцінюють стан громадського здоров'я?
A. Захворюваність;
B. Валовий дохід;
C. Смертність;
D. Ліквідність;
E. Інвалідність.
Метою інтервенцій зі збільшення потенціалу є...
A. Дослідження впливу зовнішніх факторів на здоров'я уразливих груп;
B. Рівномірний розподіл між чоловіками і жінками владних повноважень, контролю над ресурсами, процедур прийняття рішень, а також розширення повноважень і сфер компетенції жінок;
C. Подолання гендерної нерівності та дискримінації;
D. Збільшення потенціалу жінок за рахунок зменшення потенціалу чоловіків.
На даний момент клієнтами соціальних установ є:
A. Сім'ї в складних життєвих обставинах;
B. Діти-сироти
C. ВІЛ-позитивні;
D. Фізичні особи-підприємці, які надають соціальні послуги;
E. Паліативні хворі;
F. Виконавці соціального замовлення.
Головними інструментами міжсекторальної взаємодії є:
A. Обмін інформацією;
B. Консультації;
C. Соціальний діалог;
D. Публічні дискусії;
E. Різні погоджувальні процедури.
Згідно з чинним законодавством до переліку видів соціальних послуг включені:
A. Вуличне консультування;
B. Дистанційне консультування;
C. Онлайн-консультування;
D. Аутріч-консультування;
E. Групове консультування;
F. Приватне консультування;
G. постійне консультування;
H. Кризове консультування.
Як правило, формування та реалізація державної гендерної політики базується на основі нормативно-правових документів наступних рівнів:
A. Міжнародного;
B. Національного;
C. Регіонального;
D. Місцевого.
Державна гендерна політика – це дія органів державної влади із забезпечення:
A. Однакових можливостей використання соціальних і економічних ресурсів для чоловіків і жінок;
B. Однакових можливостей для чоловіків і жінок робити свій внесок у національний, політичний, соціальний, економічний, культурний розвиток;
C. Кращих умов праці для обраних жінок або чоловіків.
Етичні правила і норми міжсекторального співробітництва впливають на:
A. Кількість залучених партнерів;
B. Підвищення ефективності в процесі налагодження взаємодії;
C. Поліпшення спільної діяльності і довіри;
D. Розвиток соціальних служб і установ.
На даний момент види, форми і норми консультування визначаються наступними нормативними документами:
A. Законом України «Про консультування»;
B. Законом України «Про соціальні послуги»;
C. Наказом Міністерства соціальної політики «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування».