Об'єктивні чинники, що впливають на уразливість людини – це...
A. Збройні конфлікти;
B. Стихійні лиха;
C. Проживання в місті;
D. Екологічні катастрофи;
E. Необмежений доступ до ресурсів.
Перерахуйте найбільш уразливі до ВІЛ-інфікування групи:
A. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
B. Особи, які мають соматичні (тілесні)/психічні захворювання або інвалідність;
C. Мігранти та біженці;
D. Діти, які мають проблеми, пов'язані з навчанням в школі, і їх сім'ї;
E. Працівники(-ці) комерційного сексу;
F. Чоловіки, які мають секс з чоловіками.
Прикладом гендерно-чутливих інтервенцій може бути...
A. Просування жіночих презервативів;
B. Перенесення консультацій для жінок в зручні для них місця;
C. Робота з парами з питань відповідального батьківства.
Мета міжсекторального співробітництва в сфері соціальної роботи - це...
A. Обмін інформацією та ресурсами;
B. Планування та координація надання соціальних послуг;
C. Пошук коштів для реалізації проектів і програм;
D. Побудова соціального партнерства;
E. Активізація громадянського суспільства.
Згідно з чинним законодавством до переліку соціальних послуг включені:
A. Соціально-побутові послуги;
B. Послуги догляду дома;
C. Паліативно-хоспісний догляд;
D. Соціально-педагогічні послуги;
E. Соціально-медичні послуги;
F. Соціально-економічні послуги;
G. Юридичні послуги;
H. Послуги соціальної профілактики та медіації;
I. Послуги з улаштування в сімейні форми виховання;
J. Інформаційні послуги;
K. Послуги з транспортування;
L. Послуги з відновлення документів;
M. Послуги з виховання;
N. Соціальний супровід/патронаж.
Назвіть фактори ризику інфікування ВІЛ для жінок-СІН:
A. Вживання стимуляторів;
B. Фізіологічні особливості;
C. Вживання алкоголю;
D. Економічна залежність від партнера;
E. Вагітність;
F. Фізичне і психологічне насильство.
Вкажіть категорії осіб, які можуть бути об'єктом соціальних послуг:
A. Діти-сироти;
B. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
C. Інспектори соціального забезпечення;
D. Творча молодь;
E. Фахівці з соціальної роботи;
F. Паліативні хворі;
G. Неповнолітні одинокі матері, яким потрібна підтримка;
H. Самотні люди похилого віку;
I. Соціальні працівники.
Професійна комунікація між соціальним працівником і клієнтом вимагає дотримання принципів:
A. Гендерної рівності;
B. Гендерної справедливості;
C. Гендерної дискримінації;
D. Професійного гендерно-чутливого підходу;
E. Толерантності.
Що таке громадське здоров’я?
A. Комплексна система норм, принципів і заходів суспільно-політичної діяльності, метою якої є регулювання відносин всіх зацікавлених суб'єктів політики охорони здоров'я між собою і вплив на детермінанти здоров'я як громадського блага;
B. Це наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення психічного, фізичного здоров'я через ефективний та організований внесок окремих груп населення та суспільства;
C. Це комплекс інструментів, процедур та заходів, які реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, продовження активного і працездатного віку і заохочення здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усієї держави;
D. Це організовані громадські зусилля, що мають на меті профілактику захворювань і зміцнення здоров'я. Воно об'єднує безліч дисциплін і спирається на наукову основу епідеміології.
Гендерна теорія критикує:
A. Біологічний детермінізм;
B. Статево-рольовий підхід ;
C. Біологічну стать.
Етичні правила і норми міжсекторального співробітництва впливають на:
A. Кількість залучених партнерів;
B. Підвищення ефективності в процесі налагодження взаємодії;
C. Поліпшення спільної діяльності і довіри;
D. Розвиток соціальних служб і установ.
Стигматизація - це...
A. Коли чоловіки не поважають жінок;
B. Коли одна група людей зазнає насилля з боку іншої групи людей;
C. Негативне виділення суспільством індивіда (або соціальної групи) за будь-якою ознакою з відповідним стереотипним набором соціальних реакцій на цього індивіда (або представників соціальної групи);
D. Негативне виділення суспільством людей, які чимось відрізняються або так чи інакше не відповідають загальноприйнятим нормам поведінки.
Державна гендерна політика – це дія органів державної влади із забезпечення:
A. Однакових можливостей використання соціальних і економічних ресурсів для чоловіків і жінок;
B. Однакових можливостей для чоловіків і жінок робити свій внесок у національний, політичний, соціальний, економічний, культурний розвиток;
C. Кращих умов праці для обраних жінок або чоловіків.