Назвіть індивідуальні характеристики, які формують уразливість людини:
A. Вік;
B. Гендерна належність;
C. Правова грамотність;
D. Раса;
E. Матеріальний достаток;
F. Віросповідання;
G. Інвалідність;
H. Належність до маргінальної групи.
Які основні принципи формування системи громадського здоров'я в Україні?
A. Право на здоров'я і охорону здоров'я;
B. Принцип врахування інтересів здоров'я у всіх областях державної політики;
C. Право Міністерства охорони здоров'я самостійно вирішувати проблеми, пов'язані з громадським здоров'ям;
D. Принцип досягнення справедливості стосовно здоров'я;
E. Принцип солідарної відповідальності;
F. Принцип надання всієї необхідної медичної допомоги за місцем реєстрації громадян, включаючи високоспеціалізовану допомогу;
G. Принцип доказовості та економічної доцільності.
Професійна комунікація між соціальним працівником і клієнтом вимагає дотримання принципів:
A. Гендерної рівності;
B. Гендерної справедливості;
C. Гендерної дискримінації;
D. Професійного гендерно-чутливого підходу;
E. Толерантності.
Назвіть стереотипи щодо безпечної сексуальної поведінки серед жінок-СІН:
A. Треба користуватися презервативами, щоб не померти від СНІДу;
B. Секс з презервативом - це безпечний секс;
C. Презерватив зменшує задоволення від сексу;
D. Інфікування ВІЛ/ІПСШ від власного чоловіка/партнера малоймовірне;
E. Використання презерватива свідчить про недовіру людей один до одного;
F. Немає сенсу користуватися презервативами, якщо можна заразитися, вживаючи наркотики.
Основними консультаційними стратегіями є:
A. Первинне інтерв'ю;
B. Фокусування на слабких сторонах;
C. Заперечення будь-яких планів дії;
D. Фокусування на сильних сторонах;
E. Перегляд альтернатив.
Для успішної гендерної політики, окрім так званої «дії зверху» (державної політики), важлива «дія знизу», тобто:
A. Гендерні квоти;
B. Гендерне законодавство;
C. Активність жіночого руху;
D. Активність бізнесу і корпорацій.
Приклади заходів стосовно позитивних (або компенсаційних) дій у рамках гендерної державної політики:
A. Недопуск чоловіків до традиційно «жіночих» посад;
B. Недопуск жінок до традиційно «чоловічих» посад;
C. Визначення завдань, цілей або квот участі жінок у видах діяльності чи секторах, де жінки мало представлені;
D. Сприяння доступу жінок до ширших можливостей в освіті, професійному навчанні та зайнятості у «нетрадиційних» для жінок секторах;
E. Сприяння більшому розподілу професійних, сімейних і громадянських обов’язків між чоловіками та жінками тощо.
Що таке громадське здоров’я?
A. Комплексна система норм, принципів і заходів суспільно-політичної діяльності, метою якої є регулювання відносин всіх зацікавлених суб'єктів політики охорони здоров'я між собою і вплив на детермінанти здоров'я як громадського блага;
B. Це наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення психічного, фізичного здоров'я через ефективний та організований внесок окремих груп населення та суспільства;
C. Це комплекс інструментів, процедур та заходів, які реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, продовження активного і працездатного віку і заохочення здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усієї держави;
D. Це організовані громадські зусилля, що мають на меті профілактику захворювань і зміцнення здоров'я. Воно об'єднує безліч дисциплін і спирається на наукову основу епідеміології.
Які фактори впливають на громадське здоров'я?
A. Соціально-економічні;
B. Соціально-біологічні;
C. Біоповедінкові;
D. Екологічні та природно-кліматичні;
E. Психоемоційні;
F. Організаційні або медичні.
Професійне консультування вимагає дотримання принципів...
A. Гендерної рівності;
B. Гендерної дискримінації;
C. Гендерно-чутливого підходу.
Головними інструментами міжсекторальної взаємодії є:
A. Обмін інформацією;
B. Консультації;
C. Соціальний діалог;
D. Публічні дискусії;
E. Різні погоджувальні процедури.
Для чого потрібні політики в організаціях?
A. Для відображення основних принципів і цінностей організації;
B. Для допомоги керівнику контролювати процес виконання роботи підлеглими;
C. Для відображення бажань та можливостей всіх членів колективу;
D. Щоб допомогти сформувати поведінку, відповідну цінностям;
E. Для визначення основних стандартів роботи, її якості і методів;
F. Для вимірювання внеску кожного співробітника в загальну справу.