Для успішної гендерної політики, окрім так званої «дії зверху» (державної політики), важлива «дія знизу», тобто:
A. Гендерні квоти;
B. Гендерне законодавство;
C. Активність жіночого руху;
D. Активність бізнесу і корпорацій.
Для чого потрібні політики в організаціях?
A. Для відображення основних принципів і цінностей організації;
B. Для допомоги керівнику контролювати процес виконання роботи підлеглими;
C. Для відображення бажань та можливостей всіх членів колективу;
D. Щоб допомогти сформувати поведінку, відповідну цінностям;
E. Для визначення основних стандартів роботи, її якості і методів;
F. Для вимірювання внеску кожного співробітника в загальну справу.
Приклади заходів стосовно позитивних (або компенсаційних) дій у рамках гендерної державної політики:
A. Недопуск чоловіків до традиційно «жіночих» посад;
B. Недопуск жінок до традиційно «чоловічих» посад;
C. Визначення завдань, цілей або квот участі жінок у видах діяльності чи секторах, де жінки мало представлені;
D. Сприяння доступу жінок до ширших можливостей в освіті, професійному навчанні та зайнятості у «нетрадиційних» для жінок секторах;
E. Сприяння більшому розподілу професійних, сімейних і громадянських обов’язків між чоловіками та жінками тощо.
Що таке громадське здоров’я?
A. Комплексна система норм, принципів і заходів суспільно-політичної діяльності, метою якої є регулювання відносин всіх зацікавлених суб'єктів політики охорони здоров'я між собою і вплив на детермінанти здоров'я як громадського блага;
B. Це наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення психічного, фізичного здоров'я через ефективний та організований внесок окремих груп населення та суспільства;
C. Це комплекс інструментів, процедур та заходів, які реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, продовження активного і працездатного віку і заохочення здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усієї держави;
D. Це організовані громадські зусилля, що мають на меті профілактику захворювань і зміцнення здоров'я. Воно об'єднує безліч дисциплін і спирається на наукову основу епідеміології.
Державна гендерна політика – це дія органів державної влади із забезпечення:
A. Однакових можливостей використання соціальних і економічних ресурсів для чоловіків і жінок;
B. Однакових можливостей для чоловіків і жінок робити свій внесок у національний, політичний, соціальний, економічний, культурний розвиток;
C. Кращих умов праці для обраних жінок або чоловіків.
Інтервенції першого кроку - це інтервенції, які...
A. Уникають гендерних стереотипів, розробляються на основі аналізу життя чоловіків і жінок в конкретному суспільстві;
B. Є різновидом трансформативних інтервенцій;
C. Є різновидом гендерно-чутливих інтервенцій;
D. Містять компонент рівності.
Об'єктивні чинники, що впливають на уразливість людини – це...
A. Збройні конфлікти;
B. Стихійні лиха;
C. Проживання в місті;
D. Екологічні катастрофи;
E. Необмежений доступ до ресурсів.
Гендерно-стереотипне уявлення про роль чоловіка у суспільстві:
A. Годувальник;
B. Захисник;
C. Тато;
D. Красунчик.
Основними консультаційними стратегіями є:
A. Первинне інтерв'ю;
B. Фокусування на слабких сторонах;
C. Заперечення будь-яких планів дії;
D. Фокусування на сильних сторонах;
E. Перегляд альтернатив.
Які з цих послуг є універсальними?
A. Прання;
B. Послуги перукаря;
C. Догляд за дітьми;
D. Послуги гінеколога.
Вкажіть категорії осіб, які можуть бути об'єктом соціальних послуг:
A. Діти-сироти;
B. Споживачі ін'єкційних наркотиків;
C. Інспектори соціального забезпечення;
D. Творча молодь;
E. Фахівці з соціальної роботи;
F. Паліативні хворі;
G. Неповнолітні одинокі матері, яким потрібна підтримка;
H. Самотні люди похилого віку;
I. Соціальні працівники.
Назвіть фактори ризику інфікування ВІЛ для жінок-СІН:
A. Вживання стимуляторів;
B. Фізіологічні особливості;
C. Вживання алкоголю;
D. Економічна залежність від партнера;
E. Вагітність;
F. Фізичне і психологічне насильство.
Які документи доводять існування гендерної нерівності?
A. Міжнародні звіти ООН;
B. Звіт Рівня свободи у світі;
C. Програми політичних партій.
Виконавцем соціального замовлення може бути:
A. Державний суб'єкт, що надає соціальні послуги на підставі договору про залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг;
B. Недержавний суб'єкт, що надає соціальні послуги на підставі договору про залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг;
C. Окрема особа, яка працює в сфері соціальної роботи.