Глосарій до уроку 14
Індивідуальний план надання соціальної послуги консультування (індивідуальний план) – документ, складений на підставі комплексного визначення та оцінки індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, в якому вказані: заходи, необхідні для надання такої послуги; відомості про необхідні ресурси; періодичність і терміни виконання; відповідальні виконавці; дані моніторингу результатів і інформація щодо перегляду індивідуального плану.
Консультування – взаємодія клієнта і соціального працівника, в ході якого соціальний працівник допомагає клієнту з вирішенням проблеми, складної для самостійного рішення.
Надавач соціальної послуги консультування – фахівець або група фахівців у сфері надання соціальних послуг, психолог, педагогічний працівник, який безпосередньо проводить заходи, що становлять зміст соціальної послуги, використовуючи методики психологічних напрямків, шкіл і концепцій щодо вибору.
Отримувач соціальної послуги консультування – особа, сім'я, група осіб, які через складні життєві обставини, викликані інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, бездомністю, відбуванням покарання в вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк та т.п., потребують соціальної послуги консультування або отримують її.
Суб'єкт, який надає соціальну послугу консультування – підприємства, установи, організації, установи незалежно від форми власності, фізичні особи-підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги.
[1] Наказ Міністерства соціальної політики № 678 02.07.2015 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування».
[2] Державний стандарт консультування, затверджений Міністерством соціальної політикі України в 2013 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_ id = 153555 & cat_id = 102036
Пошук