Уроки зменшення ризику

Кейс-менеджмент, соціальний супровід клієнта

• Конфіденційність. Кейс-менеджери забезпечують захист від розголошення інформації, пов'язаної зі здоров'ям клієнта, з його індивідуальною поведінкою, зверненням за конкретними послугами тощо.


• Інформована згода. Клієнт бере участь в кейс-менеджменті добровільно, за власною згодою. Згода клієнта на отримання послуг соціального супроводу та дозвіл використовувати надану ним інформацію оформляється письмово.

• позитивний результат швидкого тесту на ВІЛ або встановлений діагноз ВІЛ-інфекції (ВІЛ-позитивний статус);


• приналежність до однієї з наступних поведінкових або соціальних груп: люди, що вживають наркотики (ЛВН), працівники комерційного сексу (ПКС), чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), сексуальний партнер ЛВН, діти груп ризику;


• клієнт не перебуває на диспансерному обліку або перебуває на диспансерному обліку, але не з'являвся в центрі СНІД більше шести місяців;


• клієнт не отримує АРТ;


• людина не є клієнтом проекту з догляду та підтримки.

• розібратися в ситуації, що склалася;


• визначити пріоритетні проблеми і доступні в даний момент способи вирішення цих проблем;


• отримати конкретні послуги;


• розвивати внутрішній потенціал, активізувати сили.

1. Залучення і прийом клієнта в програму кейс-менеджменту. Цей процес може відбуватися за фактом їх особистого звернення до кейс-менеджера, по пере адресації від співробітників програм зменшення шкоди або через лікарів. Робота по супроводу клієнта може бути розпочата тільки після надання ним інформованої згоди.

2. Оцінка ситуації і потреб клієнта. Для кожного клієнта кейс-менеджер заводить індивідуальну картку, де міститься інформація про дату прийому в проект кейс-менеджменту, індивідуальні дані, контактна інформація. Крім того, вказується, чи перебуває клієнт на диспансерному обліку в центрі СНІД, чи проходив обстеження на рівень CD4, чи отримує замісну підтримувальну терапію, чи проходив профілактику або курс лікування туберкульозу. Спираючись на ці дані, кейс-менеджер визначає етап, на якому знаходиться клієнт, і складає індивідуальний план супроводу.

3. Розробка індивідуального плану супроводу клієнта. Виходячи з індивідуальної ситуації клієнта і ґрунтуючись на оцінці ситуації і потреб, кейс-менеджер разом з клієнтом складає індивідуальний план супроводу. План повинен містити інформацію про кроки для отримання всіх необхідних клієнту медичних і соціальних послуг.

4. Виконання плану супроводу клієнта та координація послуг. Кейс-менеджер активно мотивує і допомагає клієнту вчасно виконувати всі заплановані кроки щодо отримання медичних та соціальних послуг. Крім того, кейс-менеджер координує свою роботу з фахівцями, які надають ці послуги. Виконання плану фіксується в індивідуальному плані супроводу. Кейс-менеджерові важливо вести календар (краще електронний), де необхідно фіксувати терміни виконання плану супроводу, оповіщення клієнта тощо.

5. Моніторинг виконання індивідуального плану. Для ефективного супроводу клієнта кейс-менеджеру необхідно постійно оцінювати і відслідковувати якість послуг, що надаються, бар'єри, які заважають їх отримати, а також актуальні потреби свого підопічного.

6. Оновлення плану супроводу. В ході моніторингу кейс-менеджер може угледіти необхідність в оновленні індивідуального плану супроводу - його виправлення, зміна термінів або певних етапів. Всі ці зміни необхідно відобразити в індивідуальному плані.

7. Завершення супроводу клієнта, закриття випадку. Кейс-менеджер може припинити супровід клієнта за таких умов:

• успішне проходження клієнтом АРВ-терапії протягом шести місяців, сформована прихильність і стійка мотивація продовжувати лікування;


• виконання клієнтом умов диспансеризації в центрі СНІД, без призначення АРВ-терапії протягом шести місяців;


• переведення клієнта в проект догляду та підтримки;


• зміна місця проживання клієнта (переїзд в інший населений пункт);


• клієнт потрапив в місця позбавлення волі;


• смерть клієнта;


• самостійне рішення клієнта відмовитися від послуг кейс-менеджера.

• Допоміжна документація – це інформаційні матеріали (їх достовірність та актуальність слід регулярно перевіряти):


• послуги, які надаються всередині організації;


• послуги, які надаються партнерськими організаціями;


• імена, графіки, контактні дані фахівців, що надають послуги.


• Документація соціального супроводу конкретного клієнта:


• індивідуальна картка;


• індивідуальний план супроводу;


• календар виконання індивідуального плану.