Гендерний підхід

Урок 13

Гендерні міфи та стереотипи в наданні соціальних послуг

Міф – це штучно створене людиною уявлення, в основі якого лежать припущення і легенди, які під впливом ідеологічних і наукових чинників поступово змінюються. Міфи можуть бути індивідуальними і колективними, можуть вироблятися, підтримуватися і поширюватися на все суспільство або на окремі сфери життєдіяльності. Найпростішим громадським міфом є соціальний стереотип.

Соціальні стереотипи – спрощене, схематизоване, іноді спотворене або навіть помилкове уявлення про будь-який соціальний об'єкт (людину, групу людей, соціальне явище, соціальномий процес і т.д.). Стереотип – це пристосувальна реакція організму на ситуації, які постійно повторюються. Стереотипи часто звільняють людину від прийняття індивідуалізованих рішень в типових ситуаціях. Стереотипи, які акумулюють стандартизований колективний досвід і впливають на індивіда в процесі навчання і взаємодії з іншими людьми, допомагають орієнтуватися в житті і приймати рішення. Особливо часто на стереотипи покладаються при нестачі часу, належного досвіду, при емоційному збудженні або, навпаки, втомі.

Соціальний стереотип виникає в процесі спільної, стійкої, повторюваної діяльності людей і забезпечує її відтворення, проявляючись через звичні дії, правила і норми суспільного життя. По-перше, людина все життя часто реагує на процеси через призму стереотипів; по-друге, взаємодіє з людьми на їхній же підставі; по-третє, робить висновки і умовиводи, керуючись стереотипами. Таким чином, індивіди формують свою соціальну поведінку через соціальні стереотипи і встановлюють соціальні зв'язки. Прикладом стереотипу зовнішності служить стереотип «красива людина – хороша людина». Виражається він в тому, що зовні більш привабливим людям приписуються позитивні особистісні якості, а менш привабливим – вади і недоліки.

Передумовою формування гендерної поведінки окремої людини є наявність встановлених в суспільстві гендерних міфів і стереотипів.

Гендерний міф – це типове для суспільства, але дещо помилкове визначення, в основному не підкріплене науковими фактами, про призначення чоловіка й жінки в соціумі, поділ їхніх ролей, природу, особливості поведінки і т.п.

Найтиповіші приклади гендерних міфів і їхній вплив на соціум:

Міф 1. «На відміну від чоловіків, жінки мають нижчі інтелектуальні здібності, нелогічне, ірраціональне мислення і, як наслідок, більш низьку професійну компетентність». Звідси – поширене уявлення про жінок як поганих працівників на відповідальних посадах і в інтелектуальних професіях. Помилковість цього твердження доводять не лише дослідження психологів, а й саме життя. У наш час люди, незалежно від статі, можуть на рівних демонструвати високі розумові та організаційні здібності. А ось чи створює суспільство для цього рівні умови – це окреме питання...

Міф 2: «На відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні співчувати і співпереживати». Цей міф обходиться людству дуже дорого. Наприклад, українським чоловікам він коштує близько 12 років життя – саме такою є різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок. Хлопчика з дитинства привчають стримувати свої почуття, не плакати ( «Ти ж хлопець! Солдат!»). Видатний український хірург М. Пирогов відзначав: «Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи». Так ранні інфаркти та інсульти у чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про «чоловічу нечутливість».

Міф 3: «У жінок від природи існує потреба у створенні сім'ї, тоді як чоловікам це абсолютно не потрібно». Ті чи інші потреби чоловіків і жінок продиктовані не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для кар'єрних планів, тому в усьому світі показник середнього віку материнства зростає. Це об'єктивна реальність, з якою доводиться рахуватися державам, плануючи свою демографічну політику.

На відміну від міфу, гендерний стереотип - це «думка про розподіл ролей чоловіка та жінки, яка може бути точною, неточною, особливо узагальненою, але містить зерно істини»[1]. Стереотипи тісно переплітаються з міфами, але ці поняття не є повністю тотожними.

На думку Р. Барта, в сучасному суспільстві стереотип є складовою частиною міфу і являє собою набір фраз, результат певного судження про щось[2]. Але, як показує практика, це не завжди так. Наприклад, в українському суспільстві довгий час існував стереотип про те, що жінка не повинна працювати, однак після революції 1917 р. він почав руйнуватися. З одного боку, можна сказати, що він є складовою частиною міфу про другорядну роль жінки в суспільстві. Але, з іншого боку, після руйнування даного стереотипу міф про другорядну роль жінки в суспільстві продовжує існувати, незважаючи на те, що рівність статей закріплено на конституційному рівні і активно декларується в усіх сферах суспільного життя. Отже, подібні міфи і стереотипи можуть існувати автономно один від одного.

Гендерні стереотипи – уявлення про якість і норми поведінки чоловіків і жінок[3]. Важливою їхньою характеристикою є те, що вони є схематизованими, спрощеними уявленнями про образи жінок і чоловіків, містять стійкі судження щодо моделей і норм їх поведінки. Гендерний підхід дозволяє розглянути соціальні стереотипи в залежності від статі і уявлень про фемінність та маскулінність в рамках культури окремого суспільства. Вчені з різних сфер знання сходяться на тому, що між чоловіками і жінками, що живуть в одній країні, в подібних соціальних умовах, відмінності складають не більше 10% всіх показників, а подібність – 90%. Тобто, між харків'янкою і харків'янином одного соціального шару набагато більше спільного і подібного, ніж, наприклад, між харків'янкою і жінкою з глухої індійської провінції. Гендерні стереотипи про роль дівчаток/жінок і хлопчиків/чоловіків у соціумі в основному формуються і закладаються з дитинства. Вони створюють невидиму, але реально відчутну грань, яка заважає як чоловікам, так і жінкам реалізовувати себе, обмежуючи їхні громадянські права. Детально гендерні стереотипи розглядалися в Уроці 2, а в цьому ми зосередимося на гендерних стереотипах в наданні соціальних послуг.

Більшість стереотипів, що стосуються характеристик клієнтів і клієнток, відповідають поширеним у суспільстві стереотипам щодо характеристики і поведінки чоловіків і жінок. Наприклад, що жінки – слабкі і вразливі, а чоловіки – сильні і самостійні, або що жінки – підлеглі, а чоловіки – лідери. Згідно «Аналітичного звіту за результатами формативного дослідження гендерно-орієнтованих програм, проектів, інтервенцій та послуг в сфері зменшення шкоди»[4], аналіз глибинних інтерв'ю зі співробітниками(-цями) НУО показав, що для них характерні деякі стереотипи щодо характеристик і соціальних ролей жінок і чоловіків-СІН, які певним чином позначаються на особливостях роботи з клієнтами і клієнтками різної статі. Зокрема, жінки-СІН вважаються слабкими, вразливими, невпевненими в собі, іноді прирівнюються до нетямущих дітей, тоді як чоловіки – сильними, впевненими в собі, здатними нести відповідальність не лише за себе, але і своїх близьких. Виходячи з цього, в консультуванні чоловіків більше уваги приділялося питанням безпечної поведінки, а в роботі з жінками культивується образ красуні і матері. Стереотип про жінку як слабку, нездатну нести відповідальність за своє життя і яка вимагає допомоги з боку чоловіка, позначається і на особливостях консультування, коли більш детальні консультації з логічними аргументами отримують чоловіки, а жінок більше заспокоюють і підбадьорюють.

Соціальні працівники(-ці), як і більшість людей, часто поділяють характерні для нашого суспільства загалом стереотипи, що патріархальна сім'я, в якій лідирує і заробляє гроші чоловік, а жінка забезпечує побут, піклується про дітей і прикрашає собою життя чоловіка, є нормальною і природною. Виходячи з цього, вважається, що послуги, орієнтовані на дітей, вирішення побутових питань (наприклад, прання) і турботу про свою зовнішність (перукар, гігієнічні засоби) потрібні тільки жінкам. Хоча, насправді, ці послуги є універсальними.

Стереотипи щодо гендерних характеристик жінок і чоловіків, специфіки їхніх соціальних ролей впливають на розуміння соціальними працівниками(-цями) особливостей роботи з ними. Слід максимально критично оцінювати кожну конкретну ситуацію і рівнозначно відноситись до чоловіків і жінок, не забуваючи про те, що жінки більш уразливі в економічному плані, часто залежні від чоловіків і теж схильні до впливу стереотипів (наприклад, орієнтуються на виконання внутрішньосімейних ролей, не розглядаючи для себе професійні та лідерські ролі).

Глосарій до уроку 13:

Глосарій

Гендерні ролі – зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю; сукупність загальноприйнятих норм і правил поведінки людей в конкретній ситуації. На гендерні ролі впливають вік, клас, раса, етнічна та релігійна приналежність, географічне, економічне і політичне середовище. Зміни гендерних ролей часто виникають у відповідь на зміну економічних, природних або політичних обставин, включаючи розвиток. І жінки, і чоловіки можуть грати багато ролей в суспільстві.

Гендерні стереотипи – схематизовані спрощені уявлення про образи чоловіків і жінок, як і норми їхньої поведінки.

Гендерний міф – типове для суспільства, хоча і не підкріплене науковими фактами, уявлення про призначення чоловіка і жінки в соціумі, розподілі їх ролей, природі, особливості поведінки і т.д.

Соціальні стереотипи – спрощене, схематизоване, іноді спотворене або навіть помилкове уявлення про будь-який соціальний об'єкт (людина, група людей, соціальне явище, соціальний процес і т.д.).

[1] Майерс, Д. Социальная психология. – СПб. : Питер, 2002. – 752.

[2] Барт, Р. Мифология // Система Моды. Статьи по семиотике культуры. – М. : Изд-во им. Сабашниковых, 2013. – С. 474-477.

[3] Калабихина И. Методология гендерного анализа // Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. Под общ. ред. В. И. Успенской. – Тверь, 2009. – С. 23–31.

[4] Аналитический отчет по результатам формативного исследования гендерно-ориентированных программ, проектов, интервенций и услуг в сфере снижения вреда // Людмила Шульга, Марина Варбан, Екатерина Яременко, Ирина Демченко. – К.: «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине», 2015.

Література уроку 13

Список використаної і рекомендованої літератури

Аналітичний звіт за результатами дослідження «Оцінка чисельності груп високого ризику інфікування ВІЛ в Україні станом на 2012 р.». – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2012.

Аналітичний звіт «Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління» за результатами інтегрованого біоповедінкового дослідження 2013 р. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2014. – 161 с.

Аналитический отчет по результатам формативного исследования гендерно-ориентированных программ, проектов, интервенций и услуг в сфере снижения вреда // Людмила Шульга, Марина Варбан, Екатерина Яременко, Ирина Демченко. – К.: «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине», 2015. – 120 с.

Інформаційний бюлетень No43 «ВІЛ-інфекція в Україні» – К.: Міністерство охорони здоров’я України, Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України», Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України, 2014.

Психодиагностические методики изучения гендерных особенностей личности: методические рекомендации для студентов, обучающихся по специальностям 1-860101 «Социальная работа (по направлениям)» и 1-230104 «Психология» / Сост. Е.Д. Беспанская-Павленко. – Минск: БГУ, 2013. – С. 5-9.

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 12. Додаткові фактори ризику для жінок-СІН

Наступний.

Урок 14. Консультування з урахуванням гендерно-чутливого підходу