Програмний моніторинг - це регулярне відстеження ходу і результатів впровадження програм і надання інформації особам, що приймають рішення. Моніторинг виступає в якості внутрішньої процедури, заснованої на індикаторах та результатах, а також як інструмент збору інформації та звітності.
Важливо розрізняти такі поняття як оцінка і моніторинг програм. Сутність їх однакова, проте вони мають і відмінності, які закладені у питаннях, на які має відповісти проведення моніторингу або оцінки (МіО). Моніторинг програм покликаний відповісти на питання «як йдуть справи?». Він базується на відстеженні поточної ситуації і порівнянні реального стану справ з попередньо розробленим планом.
Завдання програмного моніторингу та оцінки - максимально повна і об'єктивна оцінка прогресу та результатів програми.
Є безліч причин для створення ефективної системи програмного моніторингу:
- систематичне відстеження результатів програми;
- аналіз даних на рівні процесу-результату, витрат-результату, економічної ефективності конкретних видів діяльності;
- необхідність своєчасного виявлення проблемних місць виконання програми і перепрограмування діяльності;
- використання інформації з метою вдосконалення процесу розробки політики, стратегічного планування на основі реальних фактів і даних;
- узагальнення результатів, досягнутих різними учасниками;
- визначення конкретних цілей і завдань на національному рівні;
- підготовка звітів про виконання програми для донорів, національних стейкхолдерів і т.д.
Основні елементи програмного моніторингу:
- Система показників:
- вибір необхідного мінімуму показників відповідно до конкретної проблематики і планованих видів діяльності за програмою, визначення базисних даних і цілей, роз'яснення їх виконавцям програми, відстеження виконання, аналіз виконання, виявлення причин невиконання.
- Єдина система обліку бенефіціарів і наданих їм послуг:
- Система обліку бенефіціарів:
- розробка єдиної системи обліку клієнтів (ПІБ або /і унікальний код клієнта), навчання виконавців програми, контроль дотримання єдиних правил обліку.
- Обліково-звітна документація:
- розробка єдиної обліково-звітної документації, навчання виконавців програми щодо її ведення, перевірка повноти і правильності її заповнення.
- База даних:
- створення єдиної бази даних для обліку бенефіціарів і наданих їм послуг, навчання виконавців програми принципам її наповнення, аналізу введених даних, перевірка повноти і правильності її наповнення, включаючи звірку з обліковою документацією.
Для отримання якісних даних важливо, щоб всі виконавці програми слідували єдиними принципам обліку та звітності. Методологія збору та агрегації даних на всіх рівнях МіО повинна залишатися незмінною і послідовною.
- Система забезпечення якості і контролю:
- здійснення відстеження виконання програми під час моніторингових візитів:
- розробка моніторингових форм, спілкування з зацікавленими сторонами на місцях, спостереження за наданням послуг на пунктах, перевірка знань надавачів послуг, контроль внесення інформації в облікову документацію, повноти перенесення інформації в базу даних, виявлення вузьких місць виконання програми , надання технічної допомоги;
- дистанційний моніторинг виконання програми шляхом систематичного аналізу даних бази, звітів, віддаленої перевірки первинної документації, обговорень рішень проблем, які виникають при реалізації програми в телефонному режимі/по скайпу і т.д .;
- реалізація контрольних функцій e базі даних для уникнення помилок вводу, захист даних минулих періодів від внесення змін і т.д.
- Аналіз даних:
- аналіз виконання показників, використаних ресурсів, результатів впровадження видів діяльності.
- Донесення результатів МіО для прийняття управлінських рішень, використання даних.
Дані
Можна виділити наступні типи даних на різних етапах моніторингу та оцінки:
- На етапі оцінки і планування:
- дані розробки програми:
- аналіз ситуації, потреби, аналіз ресурсів, план.
- На етапі запуску і виконання програми:
- програмні дані, які показують:
- внесок (ресурси - персонал, матеріали, установи, запаси і т.д.);
- активності (інтервенції: тренінги, надання профілактичних послуг, лікування і т.д.);
- результат (що несе безпосередній ефект - навчений персонал, розповсюджені матеріали, клієнти, які отримали послуги).
- На етапі оцінки програми:
- біологічні, поведінкові та соціальні дані, які показують:
- наслідки (які несуть проміжний ефект - поведінка, клінічні результати, якість життя);
- вплив (який має довготерміновий ефект: поширеність інфекцій, захворюваність, смертність, економічний ефект).
Методи збору даних: для програмного МіО основним джерелом даних є точне і ретельне ведення обліку та звітності з боку надавачів послуг, в той час як для збору даних за показниками наслідків та впливу необхідні спеціальні дослідження (поведінкові, епідеміологічні).
Показники:
- Кількісні:
- відстеження кількості охоплених осіб/груп людей наданими послугами і інших кількісних показників, що є базовим компонентом моніторингу програм на рівні проекту - ці дані можуть використовуватися для оцінки того, чи охоплюють втручання достатній відсоток цільового населення, чи потрібні зміни в стратегіях, чи необхідні додаткові ресурси.
- Якісні:
- якщо реалізовані втручання неякісні, результати діяльності не будуть оптимальними. Для збору якісних даних можуть використовуватися різні методології, в т.ч. дослідження задоволеності клієнтів, кабінетні аналізи, спостереження клієнтів/персоналу, картографування, інтерв'ю з ключовими інформантами, проведення фокус-груп, оцінка із залученням до участі. Важливо визначити стандарти якості, проводити навчання відповідно до них і використовувати їхні критерії для оцінки (наприклад, в моніторингової формі).
Структура показника:
- завдання програми, якій відповідає показник;
- формулювання показника;
- рівень показника (вклад / процес / результат / наслідок / вплив);
- базовий рівень (значення, період збору даних, джерело даних);
- дисагрегація показника (стать, вік, група населення, тип послуг і т.д.);
- джерело фінансування (місцевий бюджет, донор і т.д.);
- відповідальний за виконання показника;
- географічне охоплення (рівень країни / регіону / групи регіонів);
- частота збору даних;
- джерело майбутніх даних, метод збору даних;
- методологія розрахунку показника;
- цілі майбутніх періодів.