Гендерний підхід

Урок 2

Гендерні стереотипи

Гендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках. Так звані традиційні жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі – маскулінністю (чоловічністю).

Маскулінність пов’язується із силою, владою, мужністю, витривалістю, аргесію, неемоційністю, орієнтацію на успіх.

Фемінінність, натомість, – це емоційність, чуйність, слабкість, жертовність, залежність тощо.

Такі ознаки – досить протилежні, полярні. Навіть у літературі хлопчиків вчать бути радше козаками (як-от в енциклопедії для хлопчиків «Як стати козаком за 7 днів», а дівчаток – принцесами, як в «Енциклопедії для маленьких принцес»). Але постає запитання: чи дійсно це єдино можливі ролі для хлопців і дівчат? Наскільки вони реалістичні і практичні?

Відомий американський соціолог, автор праці «Гендероване суспільство» Майкл Кіммел метафорично назвав таке полярне розуміння розбіжностей між чоловіками і жінками «міжпланетарною теорією гендерних відмінностей», посилаючись на популярний бестселлер Джона Грея «Чоловіки – з Марсу, а жінки – з Венери». Ця відома книга побудована на багатьох гендерних стереотипах. У ній жінки і чоловіки зображуються як такі, що живуть навіть на різних планетах. Але чи дійсно так відбувається?

Чому нам так хочеться знайти радикальні відмінності між чоловіками і жінками, якщо подібностей значно більше? Ми забуваємо про те, що жінки (як і чоловіки) можуть більше відрізнятися між собою (наприклад, за такими ознаками, як економічний дохід чи клас, вік, етнічна приналежність, стан здоров’я тощо). Дійсно, відмінності між жінками і чоловіками існують, але є і багато схожого, про що ми часто забуваємо. Погодьтеся, будувати мости значно приємніше і корисніше, ніж зводити стіни.

Гендерні стереотипи засвоюються у процесі так званої гендерної соціалізації або виховання. Розрізняють первинну та вторинну соціалізацію:

первинна соціалізація – це та перша соціалізація в житті індивіда, яку він проходить в дитинстві і в результаті якої стає членом суспільства;

вторинна соціалізація – це кожен наступний процес, що дозволяє вже соціалізованому індивідові входити в нові сфери суспільного життя (наприклад, у навчальний заклад чи спортивну секцію). Тому головна функція вторинної соціалізації полягає у вивченні та засвоєнні індивідом багатьох соціальних ролей (гендерних, сімейних, професійних, політичних тощо).

Згадаймо статево-рольову теорію, про яку ми говорили у першому уроці. Суть цієї теорії – забезпечити, аби чоловіки діяли «по-чоловічому», а жінки засвоїли жіночі манери поведінки. Як діти засвоюють відповідні моделі поведінки? У ранньому віці вони визначають стать за певними «підказками», наприклад, щодо одягу, зачіски та розмірів тіла.

На думку психолога Колберга, вся інформація, що стосується гендерної поведінки, «відображається у нашій свідомості у вигляді гендерних схем». І ці схеми вміщують все, що людина знає про гендер. Залишається лише їх застосовувати у різних ситуаціях. До 7 років (а часто в 3-4 роки) діти розуміють, що гендер постійний і змінити його неможливо. Таким чином, ще до того, як піти в середню школу, діти отримують достатньо серйозні знання про гендерні розрізнення в іграшках, одязі, діях, об’єктах і заняттях.

Найяскравішим наслідком диференціації (тобто, поділу на традиційно «чоловічі» та «жіночі») цілей соціалізації є гендерний розподіл суспільних сфер активності на сімейну (приватну) сферу, що радше «підходить» для жінок, і позасімейну (публічну) сфери – для чоловіків (хлопчикам надають більшої автономії для їхньої публічної активності). Звідси, зокрема, сформувався чіткий та яскравий образ так званої «Жінки-Берегині», хранительки домашнього вогнища, яка несе «високу і святу місію любові, добра, миру».

Чоловіча гендерна роль є більш жорсткою, ніж жіноча, яка в свою чергу має ширші межі та більші можливості виходу за них. Дослідники неодноразово підкреслювали, що маскулінність є значно жорсткішим рольовим набором, порівняно з фемінністю, адже вона більш статусна, має більше влади, і тому вимоги до чоловічої поведінки більш суворі та чіткі, ретельніше контролюються.

Чоловіки також потерпають від традиційних обмежень своєї гендерної ролі. Їхній набір маскулінних рис як правило повинен відповідати низці норм: успішності (яка визначає соціальну цінність чоловіка згідно з величиною його заробітку та успішністю на роботі), розумової, емоційної та фізичної твердості (що передбачає фізичну силу і високу біологічну активність, обізнаність і компетентність та емоційну стриманість) та антижіночності.

З раннього віку фізична зовнішність пов’язується із стереотипними уявленнями про жінок і чоловіків. Однак, фізична зовнішність постає як головна характерна риса саме для жінок. Адже у той час, коли дівчаток хвалять за їхній гарний зовнішній вигляд та вміння справляти приємне враження, у хлопчиків заохочують фізичні вчинки та активність. Звідси цілком очевидною є популярність ще одного поширеного в українському суспільстві образу жінки, описаного Оксаною Кісь, – Барбі, який «нагадує нарцистичне існування гарної та дорогої ляльки», «вимагає для себе відповідного середовища та атрибутів, щоби … знайти свого власника-чоловіка».

Глосарій до уроку 2:

Глосарій

Гендерні стереотипи – уявлення (найчастіше застарілі) про ролі, можливості та відмінні риси чоловіків і жінок. Їх наявність призводить до формування фізичних і психологічних бар’єрів, які перешкоджають можливості для чоловіків і жінок зробити вільний вибір і повною мірою скористатися своїми правами.

Маскулінність (чоловічність) – ознаки, які у традиційних суспільствах очікуються від чоловіків. Маскулінність пов’язується із силою, владою, мужністю, витривалістю, аргесією, неемоційністю, орієнтацією на успіх. Маскулінність вважається більш статусною і владною, ніж фемінність.

Фемінність (жіночність) – ознаки, які у традиційних суспільствах очікуються від жінок. Фемінність пов’язується із емоційністю, чуйністю, слабкістю, жертовністю, залежністю тощо.

Література уроку 2

Література

В поисках гендерного воспитания : метод. пособие / О. Андрусик, Н. Водолажская, А. Ефимцева и др. ; под ред. О. Андрусик и О. Марущенко. — Харьков : Золотые страницы, 2013. — 144 с. https://ua.boell.org/sites/default/files/v-poiskah-gendernogo-vospitaniya.pdf

Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичності жінки в сучасній Україні // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2003. - № 27 // http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm

Оксамитна С.М. Гендерні ролі та стереотипи // Основи теорії гендера: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С. 157-181 / доступ до книги http://gender.org.ua/images/lib/osnovy_teorii_genderu.pdf

Семенова Л. Как навязываются стереотипы: Женская и мужская психология на полках книжных магазинов, или «кушать подано, только отделите зерна от плевел» // Гендер для «чайников». – 2006. – С. 27-54. / доступ до книги http://ru.boell.org/ru/2012/12/25/gender-dlya-chaynikov

Тонких Н. Ґендерна соціалізація дітей: чи можливе виховання без нав’язування стереотипів? http://povaha.org.ua/genderna-sotsializatsiya-ditej-chy-mozhlyve-vyhovannya-bez-navyazuvannya-stereotypiv/

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 1. Гендер і стать

Наступний.

Урок 3. Гендерна нерівність