Гендерний підхід

Урок 12

Додаткові фактори ризику для жінок-СІН

Соціальне оточення висуває до жінок-СІН такі ж нормативно-рольові очікування, як і до будь-якої іншої жінки, а саме: довіру до партнера і підпорядкованість йому, дотримання сімейних цінностей, вірність партнеру. Домінантною сферою її діяльності вважається приватне життя, виконання домашніх обов'язків, роль дружини та матері. Чоловік, навпаки, розглядається як незалежний, схильний до ризику (вживання наркотиків, численні сексуальні зв'язки інтерпретуються як один з різновидів ризику), а домінантною сферою його діяльності вважається «публічне» життя, діяльність поза домом.

Таким чином, жінка-СІН стереотипно сприймається як пасивна та слабка істота, нездатна забезпечити себе матеріально, яка не має схильності приймати важливі рішення (в т.ч. щодо вживання наркотиків, безпечного сексу і т.п.). Останнє вважається прерогативою чоловіка^[1].

Гендерних відмінностей за рівнем знань про ВІЛ-інфекцію зафіксовано не було. Зокрема, 63% опитаних жінок-СІН та 61% чоловіків правильно визначають шляхи передачі ВІЛ-інфекції^[2].

Серед жінок-СІН досить поширені різноманітні стереотипи щодо безпечної сексуальної поведінки, що негативно позначається на використанні презервативів. Зокрема, близько половини жінок вважають, що презерватив зменшує задоволення від сексу (53%) і що інфікування ВІЛ/ІПСШ від власного чоловіка/партнера малоймовірне (51%), чверть жінок відзначили, що використання презерватива свідчить про недовіру людей один до одного (25%) чи, що нема сенсу користуватися презервативами, якщо можна інфікуватися, вживаючи наркотики (25%). Однак варто зазначити, що серед чоловіків-СІН більшість з цих стереотипів зустрічаються частіше, ніж серед жінок.

Подібна ситуація спостерігається і щодо стереотипів, пов'язаних з уживанням наркотиків. Зокрема, 48% респонденток-СІН зазначили, що наркотиками повинен розпоряджатися той, хто має більше влади (а це, як правило, чоловік), 30% – що готувати наркотик і першим його пробувати повинен чоловік. Серед чоловіків ці стереотипи ще більш поширені (57% і 58% відповідно)^[3]. Наслідком зазначених стереотипів є те, що досить часто жінки роблять ін'єкції після чоловіків, використовуючи їхній інструментарій.

За результатами біоповедінкового дослідження позитивний результат тесту на ВІЛ отримали 22% жінок і 19% чоловіків^[4]. Поширеність гепатиту серед жінок-СІН становить 32,7%^[5].

Серед факторів ризику для жінок-СІН слід зазначити:

Фізіологічні особливості. З біологічної точки зору (будова статевих органів) жінки більш уразливі до ВІЛ-інфекції в порівнянні з чоловіками.

Незахищений секс. Частка СІН, які завжди використовували презерватив під час сексуальних контактів з будь-яким партнером протягом останніх 90 днів, становить 47% для чоловіків і 40% для жінок, в той час як більшість партнерів жінок-СІН вживають наркотики.

Економічна залежність від партнера. Чоловік може шантажувати жінку, примушуючи її до незахищеного сексу або, в крайніх випадках, – використовувати її як джерело прибутку, змушуючи надавати сексуальні послуги за плату.

Психологічне, фізичне, економічне та сексуальне насильство з боку чоловіка/ партнера та інших представників соціального оточення. 55% жінок-СІН стикалися з проявами психологічного насильства, 49% – з проявами фізичного, 41% – економічного. 32% респонденток-СІН примушували до сексу примусово, 23% стикалися з образами і побиттям з боку партнера, якщо наполягали на використанні презерватива^[6].

Вживання стимуляторів, що вважається більш ризикованим з точки зору ВІЛ-інфікування, ніж вживання опіатів (через велику частоту ін'єкцій). Зокрема про застосування лише стимуляторів заявили 11% чоловіків і 16% жінок, тоді як частка тих, хто практикує змішане вживання, однакова серед представників обох статей (23%)^[7].

Використання спільного інструментарію. Частка СІН, які протягом останніх 30 днів практикували хоча б одну модель ризикованого вживання наркотиків (використовували шприц іншої людини, купували ін'єкцію в уже заповненому шприці, наповнювали шприц з уже використаного або використовували загальне обладнання та матеріали для приготування або розподілу наркотиків), становить 79% для чоловіків і 83% для жінок.

Відсутність лікування наркозалежності та реабілітації. За офіційними даними станом на 01.01.2015 року 81% учасників програми ЗПТ становили чоловіки і лише 19% - жінки^[8]. Досить часто жінки хочуть відмовитися від вживання наркотиків або стати учасницями програми ЗПТ, але не можуть цього зробити через відсутність таких послуг у їхньому населеному пункті і свою «прихильність» до дому.^[9]

Відсутність гендерно-чутливих послуг. Зокрема, більшість персоналу наркологічних клінік складають чоловіки, відсутні спеціальні відділення або сайти ЗПТ для жінок. Наявність на базі медичного закладу, де жінка отримує ЗПТ, медичних послуг для дітей (в тому числі педіатра або кабінету вакцинації) могло б підвищити мотивацію жінок-СІН, що мають маленьких дітей, до участі в програмі ЗПТ. Станом на 01.01.2015 р замісну підтримувальну терапію під час вагітності (2 і 3 триместри) отримували лише 12 жінок. Поліпшенню ситуації могло б також сприяти створення сайтів ЗПТ для жінок-СІН на базі жіночих консультацій та пологових будинків.

Вживання наркотиків жінкою більше засуджується суспільною мораллю, ніж коли це робить чоловік, оскільки існує стереотип, що жінка від природи більш слабка і вразлива до негативного впливу наркотиків, окрім того її «головне призначення» – бути матір'ю, а вживання наркотиків стає цьому на заваді. Таким чином, жінки-СІН більше, ніж чоловіки-СІН, відчувають стигматизацію з боку соціального оточення, а також схильні до самостигматизації^[10].

Ще одним джерелом стигматизації та самостигматизації для жінок-СІН є те, що вони апріорі не можуть відповідати соціальним очікуванням, які висуваються перед ними як самими жінками, так і всім суспільством, в тому числі чоловіками. Зокрема 98% опитаних жінок-СІН та 93% чоловіків-СІН вважають, що, навіть вживаючи наркотики, жінка повинна залишатися красивою, 90% жінок і 91% чоловіків відзначили, що головне призначення жінки – бути хорошою матір'ю та дружиною. Окрім того, вважається, що рано чи пізно у жінки-СІН з'явиться необхідність надавати сексуальні послуги за гроші або наркотик, з чим погодилися 34% жінок і 55% чоловіків^[11].

Таким чином, жінка-СІН несе на собі потрійний вантаж стигми (з боку суспільства в цілому, спільноти СІН та близького соціального оточення, включаючи свою сім'ю і чоловіка/партнера), а також внутрішньої стигми. Це призводить до погіршення психологічного самопочуття жінок (комплекс провини) і породжує більшу закритість групи жінок-СІН у порівнянні з чоловіками.

Глосарій до уроку 12:

Глосарій до уроку 12

Жінка-СІН – жінка, що вживає ін'єкційні наркотики.

Гендерно-чутливі послуги – послуги, засновані на обліку різних потреб і ситуацій, в яких опиняються жінки і чоловіки відповідно до своїх соціальних ролей.

Стигматизація – негативне виділення суспільством індивіда (або соціальної групи) за будь-якою ознакою з відповідним стереотипним набором соціальних реакцій на цього індивіда (або представників соціальної групи). На стигматизацію впливають забобони, ідеологеми, історично певні в конкретному суспільстві і стали частиною його світогляду. При цьому певні характеристики індивіда не беруться до уваги.

^[1]Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналіт. звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року / Балакірєва О.М., Бондар Т.В. та ін. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2014. – 181 с – С. 39

^[2] Там же. – С.79.

^[3]Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН [Електронний ресурс] – Режим доступу

http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf – С. 42-43.

^[4]Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналіт. звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року / Балакірєва О.М., Бондар Т.В. та ін. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2014. – 181 с. – С.117.

^[5] Жизнь уязвимых к ВИЧ людей: потребителей инъекционных наркотиков, женщин секс-бизнеса, мужчин, практикующих секс с мужчинами/ М. Варбан, Л. Шульга, И. Демченко, Н. Белоносова. К.: МБФ «Международный альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2014.

^[6] Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН [Електронний ресурс ] – Режим доступу

http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf– С. 58.

^[7]Там же. – С.35.

^[8]ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень №43 [Электронный ресурс] – Режим доступа:

https://drive.google.com/file/d/0B3ip9NO_Lj8TOGxBM2J5SnJESGc/view?pli=1 – С.58.

^[9]Там же – С. 69.

^[10]Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН [Электронный ресурс] – Режим доступа:

http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf– С. 40-41.

^[11]Там же – С. 44.

Література уроку 12

Список використаної або рекомендованої літератури:

ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень №43 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B3ip9NO_Lj8TOGxBM2J5SnJESGc/view?pli=1

Жизнь уязвимых к ВИЧ людей: потребителей инъекционных наркотиков, женщин секс-бизнеса, мужчин, практикующих секс с мужчинами/ М. Варбан, Л. Шульга, И. Демченко, Н. Белоносова. – К.: МБФ «Международный альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2014.

Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналіт. звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року / Балакірєва О.М., Бондар Т.В. та ін. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2014.

Оценка внедрения гендерно сенситивных подходов в проекты профилактики ВИЧ и снижения вреда среди ПИН [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/research/pdf/GenderResearch_rus.pdf

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 11. Уразливі групи

Наступний.

Урок 13. Гендерні міфи та стереотипи в наданні соціальних послуг