Урок 4. Доконтактна і постконтактна профілактика
Доконтактна і постконтактна профілактика – додатковий засіб профілактики інфікування ВІЛ поряд з:
- використанням презервативів і лубрикантів;
- поведінковим консультуванням;
- лікуванням інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);
- добровільним чоловічим обрізанням;
- антиретровірусною терапією для партнера, який живе з ВІЛ.
Постконтактна профілактика (ПКП) – це своєчасно розпочатий (протягом перших годин після ризикованого випадку, але не пізніше ніж через 72 години) короткочасний (28 днів) прийом антиретровірусних препаратів для зниження ймовірності інфікування ВІЛ після контакту з біологічними рідинами, що містять ВІЛ.
Інфікування ВІЛ можливе, якщо біологічна рідина, що містить вірус, проникає в організм в наступних випадках:
- випадкова травма забрудненою кров'ю порожнистою голкою або колючо-ріжучим інструментом;
- потрапляння крові на пошкоджену шкіру (тріщини, садна, порізи) або слизові облонки;
- незахищений презервативом статевий контакт з ВІЛ-інфікованим партнером, якщо у нього визначається вірусне навантаження;
- використання спільних із ВІЛ-інфікованим партнером, вірусне навантаження у якого визначається, голок та інших пристосувань при вживанні ін'єкційних наркотиків;
- переливання крові, що містить ВІЛ, і її компонентів.
Показання до проведення ПКП:
- Контакт із біологічними рідинами, пов'язаний з ризиком інфікування ВІЛ, що відбувся на робочому місці (професійний контакт).
- Контакт із біологічними рідинами, пов'язаний з ризиком інфікування ВІЛ, що відбувся не на робочому місці (непрофесійний контакт).
Професійний контакт – це контакт з кров'ю, або іншими біологічними рідинами внаслідок потрапляння їх під шкіру, на слизові або пошкоджену шкіру, що мав місце в процесі виконання професійних обов'язків (у медпрацівників, соціальних працівників, у співробітників правоохоронних органів, рятувальників і ін.).
Непрофесійні контакти – це випадкові контакти з кров'ю та іншими біологічними рідинами (спермою, вагінальними виділеннями, передсім'яною рідиною та ін.), при яких існує потенційний ризик передачі ВІЛ-інфекції.
До непрофесійних контактів належать:
- випадковий незахищений статевий контакт (без використання презервативу) з ВІЛ-позитивним партнером, в т.ч. при згвалтуванні;
- статевий контакт з ВІЛ-позитивним партнером, що супроводжувався розривом або зісковзуванням презервативу;
- випадкові уколи нестерильними голками в побуті;
- випадковий контакт із пошкодженими слизовими оболонками (кровоточать ясна, виразки і ранки, наприклад, в порожнині рота) та ін.
Заходи ПКП:
- надання першої допомоги (екстрена профілактика);
- консультування та оцінка ризику інфікування;
- тестування на ВІЛ;
- призначення курсу антиретровірусних препаратів.
Надання першої допомоги (екстрена профілактика) після можливого контакту з ВІЛ – дії, які необхідно виконати негайно після контакту. Їхня мета – скоротити час контакту з інфікованими біологічними рідинами та знизити ризик інфікування.
Заходи екстреної профілактики залежать від типу контакту:
1. При отриманні травми від уколу голкою або іншим гострим предметом, забрудненим кров'ю або іншим біологічним матеріалом людини.
- Слід відразу промити ушкоджене місце водою з милом. Поверхню рани слід тримати під струменем проточної води декілька хвилин або поки не зупиниться кровотеча.
- Якщо проточна вода відсутня, пошкоджене місце слід обробити дезінфікуючим гелем або розчином для рук.
Забороняється:
- наносити на пошкоджене місце побутові дезінфікуючі розчини, етиловий спирт, йод і перекис водню;
- терти місце травми, видавлювати або відсмоктувати кров з рани.
2. При укусі з порушенням цілісності шкіри.
- Рана промивається водою, видаляються некротизовані тканини і проводиться обробка рани дезінфікуючим засобом (20% водний розчин хлоргексидину біглюконату, 3% перекис водню).
- Призначається антибактеріальна терапія
3. При попаданні біологічного матеріалу в очі.
- Очі промиваються водою або фізіологічним розчином.
- Після промивання очей контактні лінзи знімаються, обробляються як зазвичай, після чого вважаються придатними для використання.
Забороняється:
- промивати очі з милом або дезінфікуючими засобами;
- знімати контактні лінзи під час промивання.
4. При попаданні біологічного матеріалу на слизову порожнини рота.
- Слід відразу виплюнути кров або іншу біологічну рідину.
- Прополоскати рот водою або фізіологічним розчином кілька разів.
Забороняється: промивати рот з милом або дезинфікуючим розчином.
5. При попаданні біологічного матеріалу на неушкоджену шкіру рук, обличчя і окремих ділянок тіла.
- Слід негайно промити зону контакту водою з милом.
6. При незахищених статевих контактах.
- Спочатку бажано помочитися.
- Промити теплою водою з милом і обсушити серветкою зовнішні статеві органи, стегна і промежину.
- Чоловікові слід обробити статевий член ватним тампоном, просоченим антисептиком, жінці зробити спринцювання антисептиком або просто водою. Можна використовувати 0,05%-ний розчин хлоргексидину біглюконату (гібітануа) або 0,01%-ний розчин мірамістину (септікому) або розчин дезмістину.
- Бажано одягти чисту білизну.
Вживши заходів екстреної профілактики, слід звернутися до Центру СНІДу для отримання професійної лікарської допомоги.
Консультування та оцінка ризику інфікування. Ризик інфікування ВІЛ повинен оцінюватися досвідченим фахівцем з лікування ВІЛ-інфекції. Важливо знати, чи підтверджена наявність ВІЛ-інфекції у можливого джерела інфікування, чи лише передбачається. У людини, яка зазнала ризику інфікування, уточнюють, які заходи першої допомоги вже зроблені.
Тестування на ВІЛ проводиться за згодою потерпілого відразу під час звернення до СНІД-центру або кабінету Довіри, але не пізніше перших 5-и діб з моменту контакту з потенційно інфікованою біологічною рідиною. Якщо ВІЛ-статус можливого джерела інфікування невідомий, його теж, за першої можливості, варто проконсультувати і протестувати на ВІЛ-інфекцію.
Далі потерпілий обстежується на ВІЛ-інфекцію через 6 і 12 тижнів, а також через 6 місяців.
Призначення курсу антиретровірусних препаратів. Залежно від ступеня оціненого при консультуванні ризику, лікар СНІД-центру призначає короткий чотиритижневий курс (28 днів) антиретровірусних препаратів з подальшим медичним наглядом. Починати ПКП АРВ-препаратами слід якомога раніше – здебільшого в перші 2 години, але не пізніше 72 годин після небезпечного контакту.
Основні заходи профілактики інфікування ВІЛ для соціальних працівників при асистованому самотестуванні клієнтів і при зборі та утилізації шприців і голок:
- Працювати в одноразових рукавичках, змінювати їх після кожного клієнта.
- Обробляти робочу поверхню столу дезінфектантом до і після проведення тестування.
- Відразу після використання скидати в утилізатор: спиртові і сухі серветки, одноразові піпетки, скарифікатори, тест-системи, рукавички та інші матеріали, які могли контактувати з кров'ю.
- Не класти на стіл використані матеріали.
- Не торкатись дна лунок тест-касети пальцями.
- Перед надяганням рукавичок і після їх зняття мити руки з милом або обробляти антисептиком.
- Наприкінці дня всі потенційно інфіковані компоненти тесту і допоміжні матеріали слід продезінфікувати та утилізувати згідно з внутрішньою інструкцією НУО.
- Наприкінці дня слід продезінфікувати контейнер для відпрацьованих матеріалів, що містять кров.
- Дотримуватися запобіжних заходів при зборі і утилізації шприців: акуратно в рукавичках скидати використані шприци і голки в герметичний контейнер, який не можуть проколоти голки, дезінфікувати і утилізувати згідно з внутрішньою інструкцією НУО.
Доконтактна (преконтактна) профілактика (ДКП, ПреКП, PrEP) – нова стратегія профілактики інфікування ВІЛ, при якій антиретровірусні препарати використовуються для захисту ВІЛ-негативних людей від ВІЛ-інфекції. Результати масштабного багатонаціонального дослідження підтвердили ефективність даного методу профілактики.
Преконтактна профілактика зараз рекомендується дюдям, у яких немає ВІЛ, але які мають значний ризик інфікування, виходячи з сексуальної поведінки, способу життя і наявності сексуальних контактів з партнерами з невідомим ВІЛ-статусом.
До цієї групи належать:
- чоловіки, які практикують секс з чоловіками;
- чоловіки і жінки, які приймають ін'єкційні наркотики;
- сексуальні працівники та працівниці;
- ВІЛ-негативні партнери в дискордантних парах.
Однак доконтактна профілактика не є альтернативою іншим формам захисту, особливо тому, що вона не захищає від інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Основні принципи призначення ДКП:
- регулярне (кожні три місяці) тестування на ВІЛ та інші ІПСШ, а також визначення резистентності до препаратів у разі виявлення інфікування;
- використання презервативів;
- прийом препаратів щодня в один і той же час;
- препарати для ПреКП повинні бути легкодоступними;
- у тих, хто припиняє ПреКП, повинен бути гарантований доступ до служб профілактики ВІЛ;
- у претендентів на отримання ПреКП не повинно бути захворювань, які є протипоказанням для антиретровірусної терапії.
