Уроки зменшення ризику

Урок 12

АРВ-терапія

Антиретровірусна терапія або АРТ, АРВ-терапія, АРВТ, ВААРТ (високоактивна антиретровірусна терапія) - медикаментозне лікування, що сповільнює розмноження вірусу імунодефіциту людини. Це лікування дозволяє продовжити життя ВІЛ-позитивних людей, поліпшити його якість, призупинити розвиток опортуністичних інфекцій, а також СНІДу.

Показання до призначення АРВ-терапії

До 2015 року лікування людям, які отримали позитивний результат тесту на ВІЛ-інфекцію, призначалося не відразу. Йому/їй потрібно було пройти додатковий тест на кількість клітин CD4 в крові, який показував, наскільки сильно постраждала імунна система. Крім того, необхідно було зробити аналіз на вірусне навантаження, результат якого показував, наскільки активний вірус в організмі.

Лікування - антиретровірусну терапію - лікар призначав тільки при критичному зниженні кількості клітин CD4 (в одному кубічному міліметрі крові кількість клітин CD4 менше 350) і при певних показниках вірусного навантаження (рівень копій ВІЛ в одному кубічному міліметрі крові вище 100 000). Згідно з новими рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), АРТ слід призначати всім людям, які мають позитивний результат на ВІЛ-інфекцію та при будь-якій кількості клітин CD4 в крові.

АРВ-препарати

На сьогодні не існує препаратів, які могли б повністю знищити ВІЛ в організмі. У той же час АРВ-препарати уповільнюють розмноження вірусу, що дозволяє зберегти більшу кількість клітин CD4 і уникнути подальшого пошкодження імунної системи. Щоб ВІЛ-позитивна людина могла жити якомога довше і повноцінно, АРВ-терапія повинна тривати протягом усього його/її життя. Як правило, схема лікування складається з комбінації декількох (зазвичай трьох) АРВ-препаратів. Їх потрібно приймати одночасно для зменшення кількості вірусу в крові, підвищення кількості клітин CD4 і запобігання розвитку резистентності (стійкості) вірусу, тобто щоб не з'явилася форма, стійка до дії АРВ-препаратів. Схему терапії підбирає лікар, виходячи з особливостей організму пацієнта/ки, способу його/її життя, доступності препаратів і можливості їх регулярного отримання.

Якщо при регулярному прийомі комплексу АРВ-препаратів кількість вірусу в крові не знижується, то схему лікування необхідно переглянути.

При лікуванні ВІЛ-інфекції іноді застосовуються також препарати, що не чинять безпосереднього впливу на вірус, але допомагають організму справлятися з ВІЛ або побічними ефектами лікування.

Прихильність до лікування

Прихильність - це дозований прийом ліків і точне дотримання плану лікування в повній відповідності до рекомендацій лікаря.

Прихильність до лікування означає:

прийом усіх призначених препаратів в необхідній кількості;

прийом препаратів у встановлений час;

прийом препаратів відповідно до вказаного харчового режиму. Для кращого засвоєння і ефективної дії лікарських речовин деякі препарати необхідно приймати з їжею, інші - на голодний шлунок, в певний час до або після їди, деякі - зі строго визначеною їжею;

врахування взаємодії АРВ-препаратів з іншими ліками або наркотиками;

умови зберігання препаратів.

Щоб дія АРВ-препаратів була ефективною, необхідно ретельно дотримуватися режиму їх прийому. Якщо людина, яка живе з ВІЛ, пропустить прийом навіть декількох доз ліків, це може привести до «зриву» лікування і появи опортуністичних інфекцій, так як АРВ-препарати, які не підтримуються на необхідному для придушення вірусу рівні концентрації, перестають впливати на вірус, що швидко розмножується. У свою чергу, вірус набуває нових агресивних властивостей і стійкості до препаратів.

Побічні ефекти АРВ-препаратів

При прийомі АРВ-терапії можуть виникнути побічні ефекти, тобто небажані дії ліків. Більшість побічних ефектів виявляються на початковому етапі лікування і досить легко усуваються. При їх появі не можна займатися самолікуванням, необхідно звернутися до лікаря, який допоможе підібрати схему лікування і профілактики.

Можливі побічні ефекти

Розлади шлунково-кишкового тракту - нудота, блювання, діарея. Рекомендації: дотримання суворої дієти - обмежити солодощі, молочні продукти, каву, алкоголь. Можна ввести в раціон: запечену картоплю, каші, відварене, нежирне м'ясо, нежирні сорти риби, зварені круто яйця, банани, печені яблука, білий хліб, макарони, збільшити обсяг споживаної рідини.

Алергічний висип. Рекомендації приймати прохолодний душ, виключити продукти з сильним запахом або яскравим кольором, не носити синтетичний одяг, застосовувати рідкі засоби для прання.

Головний біль, безсоння, стомлюваність. Рекомендації: ефавіренц небажано приймати з жирною їжею. Приймати препарат потрібно безпосередньо перед сном і обов'язково в один і той же час.

Взаємодія АРВ-препаратів з іншими лікарськими засобами та наркотиками

При прийомі АРВ-препаратів необхідно враховувати, що вони можуть взаємодіяти з іншими препаратами або наркотичними речовинами, які приймає ВІЛ-позитивна людина. З приводу взаємодії конкретних речовин необхідно проконсультуватися у лікаря. Після початку АРВ-терапії, не порадившись з лікарем, не можна приймати будь-які ліки (включаючи гомеопатичні або традиційні), так як вони можуть знижувати ефективність АРВ-терапії та протитуберкульозних препаратів.

Якщо ВІЛ-позитивна людина систематично вживає внутрішньовенні наркотики, перш ніж почати АРВ-терапію, їй рекомендовано перейти на контрольоване їх вживання або приєднатися до програми замісної терапії. Такі рекомендації пов'язані з дотриманням прихильності до лікування. За умови постійного медичного спостереження не існує перешкод до поєднання замісної і АРВ-терапії. Однак важливо повідомити лікаря, який призначає АРВ-терапію, про участь в програмі ЗПТ, щоб він врахував це при виборі комбінації АРВ-препаратів.

Спосіб життя при прийомі АРВ-препаратів

З моменту виявлення ВІЛ-інфекції людині, щоб жити повноцінно, рекомендовано на постійній основі проходити обстеження, приймати специфічне лікування, призначене лікарем, а також вести здоровий спосіб життя: конструктивно боротися зі стресами, повноцінно харчуватися (харчування повинно бути вітамінізованим, раціональним), контролювати вживання алкоголю, чи/або наркотиків, дотримуватися режиму дня і режиму прийому АРВ-препаратів.

Глосарій до уроку 12:

Глосарій до уроку 12

ЗПТ – замісна підтримуюча терапія - лікування людей із залежністю від опіатних психоактивних речовин за допомогою спеціальних препаратів.

СD4-клітини, або Т-лімфоцити – білі клітини крові, які відповідають за «впізнання» різних хвороботворних бактерій, вірусів і грибків, які повинні знищуватися імунною системою.

Опортуністичні інфекції – захворювання, що викликаються вірусами або клітинними організмами (бактерії, гриби, найпростіші), які зазвичай не призводять до захворювання здорових людей з нормальною імунною системою, але розвиваються у осіб з імунодефіцитними станами.

Резистентність – стійкість вірусу до терапії, що застосовується. Резистентність до АРВ-препаратів формується в тому випадку, коли в структурі вірусу імунодефіциту людини відбуваються зміни. Вони називаються мутаціями. Поява таких мутацій може означати, що препарати або не будуть діяти так само ефективно, як раніше, або діяти взагалі.

Література уроку 12

Література до уроку 12

Настільна книга для позитивних людей / 2-е доповнене видання. - К .: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2011. - С. 72-101.

Буклет «АРВ-терапія. Серія для позитивних людей». «Лікарі без кордонів». - МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2007.

Буклет «Прихильність до АРВ-терапії. Серія для позитивних людей». «Лікарі без кордонів». - МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ / СНІД в Україні», 2007.

Уроки зменшення шкоди. Матеріали для самостійного вивчення соціальними працівниками: Урок 2. АРВ-терапія / Навчальний посібник. 2-е видання. - МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2014. - С. 14-16.

Уроки зменшення шкоди. Матеріали для самостійного вивчення соціальними працівниками: Урок 3. Прихильність до АРВ-терапії / Навчальний посібник. 2-е видання. - МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2014. - С. 18-20.

Guideline on when to start antiretroviral therapy and on pre-exposure prophylaxis for HIV. – WHO, 2015. – 78 р. Доступно за посиланням: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/186275/1/9789241509565_eng.pdf?ua=1

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 11. Вірусні гепатити

Наступний.

Урок 13. Пре- і пост контактна профілактика