Гендерний підхід

Урок 17

Етика соціального працівника(-ці)

Професійна діяльність соціального працівника(-ці) базується на трьох фундаментальних принципах, які визначають етичні особливості роботи:

повага до людини, визнання її безумовної цінності, незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;

визнання того, що людина – унікальна соціальна істота, яка реалізує свою унікальність у стосунках з іншими людьми і залежне від них в своєму розвитку;

визнання того, що людині від початку властива здатність до змін, поліпшення свого життя, росту, а звідси – прагнення до свободи вибору і прийняття рішень.

Шляхи розв'язання етичних проблем і прийняття найбільш адекватного професійного рішення етичних питань закріплені етичним кодексом фахівців із соціальної роботи України. В основу цього кодексу покладений вітчизняний досвід, а також міжнародні етичні принципи і стандарти соціальної роботи, визначені на загальних зборах Міжнародної Федерації соціальних працівників (IFSW) в м Коломбо (Шрі-Ланка) 6-8 липня 1994 г.

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України містить:

етичні принципи діяльності соціальних працівників (список базових етичних ідей і традицій, що є основою для прийняття етичного рішення в соціальній роботі);

норми етичної поведінки соціальних працівників (що є основою для професійної діяльності).

Основними етичними принципами діяльності соціальних працівників є:

Повага до гідності кожної людини. Кожна людина є неповторною і унікальною, що необхідно враховувати в роботі, не допускаючи будь-якого прояву зневаги до особистості. Кожна людина має право на самореалізацію, яка не призводить до порушення подібних прав інших людей. Соціальна робота несумісна з прямим або непрямим примусом клієнтів до будь-яких дій, навіть на користь клієнта або його близького соціального оточення.

Пріоритетність інтересів клієнтів. Фахівці(-чині) із соціальної роботи спрямовують усі свої зусилля, знання та навички на допомогу окремим громадянам, сім'ям, групам, громадам і громадам для їх удосконалення, а також з метою вирішення конфліктів і подолання їх наслідків.

Толерантність. Фахівці(-чині) із соціальної роботи толерантні до різних емоційних проявів клієнтів, мають належний рівень професійної підготовки, за будь-яких обставин зберігають рівновагу і терпимість. Фахівці(-чині) із соціальної роботи приймають проблеми й обставини клієнтів, незалежно від їхнього способу життя, поведінки, соціального і національного походження, статі і т.п.

Довіра і взаємодія у вирішенні проблем клієнта. Фахівці(-чині) із соціальної роботи співпрацюють з клієнтами, намагаючись краще вирішувати будь-які завдання, з якими вони стикаються, з метою забезпечення потреб клієнтів. Фахівці(-чині) із соціальної роботи сприяють добровільній участі клієнтів у процесі надання соціальної послуги. Вони повинні сприяти максимальної самостійності клієнтів у вирішенні їх соціальних проблем, а також в діях при відповідних соціальних ситуаціях. Фахівці(-чині) із соціальної роботи створюють доброзичливу атмосферу спілкування з клієнтом. Довіра до фахівців із соціальної роботи є необхідною умовою результативної соціальної діяльності.

Доступність послуг. Фахівці(-чині) із соціальної роботи надають допомогу кожному, хто звертається до них за захистом, сприянням, консультацією або порадою, без будь-якої дискримінації за статтю, віком, фізичним або розумовим обмеженням, соціальної чи расової приналежності, віросповідання, мови, політичних поглядам, сексуальної орієнтації.

Конфіденційність. Фахівці(-чині) із соціальної роботи у будь-якій соціальній ситуації інформують клієнтів про те, як забезпечується конфіденційність, для чого вона необхідна, а також про обмеження в її дотриманні. Обов'язок фахівців із соціальної роботи – бути конфіденційними, що виключає можливість розголошення будь-яких відомостей про клієнтів, за винятком тих випадків, коли це робиться з їх згоди або в установленому законом порядку.

Дотримання норм професійної етики. Фахівці(-чині) із соціальної роботи сприяють формуванню та реалізації заходів соціальної політики, забезпечення благополуччя людини, спільноти, громади, несуть відповідальність за розвиток і дотримання професійних норм у вирішенні практичних завдань соціальної роботи.

Етика взаємостосунків соціальних працівників визначає професійні межі соціальної роботи, які своїми обрисами відповідають уявленням про те, що є допустимим в їх взаємодії.

Професійні межі соціальної роботи – межі компетенції соціального працівника(-ці) і професійної дистанції між фахівцем і клієнтом, обумовлені:

професійними вміннями та компетенцією;

ціннісними установками і морально-етичними нормами;

вмінням органічно застосовувати і поєднувати різні форми і методи соціальної роботи;

обов'язками соціального працівника (-ці) і моделлю прийняття рішень, що використовується.

Професійні межі соціальної роботи є динамічним, особистісно обумовленим феноменом, оскільки одні можуть конструктивно і невимушено спілкуватися між собою, а іншим, навіть представникам однієї культури, доводиться пересилювати неприємні емоції, долати внутрішній дискомфорт, що, безумовно, негативно впливає на досягнення результату.

Гендерний компонент в етичній політиці фахівців із соціальної роботи повинен бути взятий до уваги, оскільки він забезпечує формування культурної інформованості про права людини як важливий професійний атрибут даної професії, формує професійні стосунки в дусі толерантності, визначення дискримінації, встановлення недискримінаційних стосунків з людьми. Завдання гендерної політики в соціальній роботі – відмовитися від захисту прав лише жінок, а вставати на захист інтересів обох статей, що послабить конфронтацію в сфері гендерних стосунків і створить передумови для взаєморозуміння статей.

Модель етичної поведінки соціального працівника(-ці) вимагає дотримання декількох певних гендерно-орієнтованих принципів професійної діяльності:

Оприлюднення принципу гендерної рівності передбачає досягнення рівного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації гендерної дискримінації, застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права. Ідеал гендерної рівності означає, що жінки і чоловіки мають однаковий суспільний статус, рівні умови для реалізації всіх прав людини, однакові можливості робити внесок у національне політичне, економічне і соціальний розвиток, а також користуватися його результатами.

Принцип гендерної справедливості полягає в сприянні створенню рівних умов і можливостей для доступу уразливих через соціально економічних, фізичних, статевих, вікових, етнічних і національних упереджень жінок і чоловіків до програм і ресурсів; а також у сприянні вихованню нетерпимості до соціальної та гендерної дискримінації в суспільстві.

Дотримання принципу гендерної толерантності вимагає від фахівців(-чинь) з соціальної роботи бути терпимими до різних емоційних особливостей клієнтів, приймаючи їхні проблеми та обставини, незалежно від способу життя, поведінки, соціального і національного походження, статі і т.п.

Глосарій до уроку 17:

Глосарій

Етичні норми соціальних працівників(-ниць) – принципові орієнтири для фахівців(-чинь) з питань професійної діяльності при виконанні службових обов'язків, організації взаємодії з клієнтами, визначенні шляху розв'язання етичних проблем і прийнятті найбільш адекватного професійного рішення.

Професійно-етичний кодекс соціального працівника України – документ, націлений на здійснення соціальної роботи в багатьох функціональних сферах з метою розвитку потенціалу та можливостей особистості, а також задоволення людських потреб.

Моральні норми соціальної роботи – усталена вимога до поведінки і діяльності соціальних працівників(-ниць) щодо суб'єктів і об'єктів соціальної роботи.

Професійні межі соціальної роботи – межі компетенції соціального працівника і професійної дистанції між фахівцем і клієнтом.

Принципи професійної етики соціальних працівників(-иць) – найбільш загальні вимоги, які висловлюють основні напрямки поведінки фахівців щодо того чи іншого суб'єкта, стосунки, що виникають в процесі соціальної роботи.

Література уроку 17

Список використаної та рекомендованої літератури:

Динамика ценностей в социальной работе / Под ред. Шардлоу С. – К., 1996.

Іщук С.В. Етика соціальної роботи: Курс лекцій. – Тернопіль: ТДПУ, 2008. – 59 c.

Краснова Н.П. Етика ставлення соціального педагога до своєї праці // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2009. – № 4.

Міжнародні етичні стандарти соціальних працівників // Соціальна робота: В 3 ч. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. – Ч.1: Основи соціальної роботи / За ред. Т. Семигіної та І. Григи. – 2004.

Теорія та практика соціальної роботи: навчальний посібник/ О.Г.Карпенко, Н.Ф.Романова. – К.: Видавничий дім «Слово», 2015. – 408 с.

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу:

Попередній.

Урок 16. Гендерні політики та процедури в організації