Alliance

Сексуальне і репродуктивне здоров’я

Урок 13

Сексуальні та репродуктивні права, профілактика насильства, пов'язаного з гендером

Всесвітня організація охорони здоров'я підкреслює той факт, що досягнення і підтримання сексуального здоров'я залежить від реалізації сексуальних і репродуктивних прав людей.

Сексуальні права - законні можливості людини здійснювати ті чи інші дії у сфері реалізації власної сексуальності. Їх відображення можна знайти у наступних документах: Конституція України, Валенсійська декларація 1997 року, Монреальська декларація 2005 р.

Серед найбільш значущих сексуальних прав виділяють:

  • Право на сексуальне здоров'я, що забезпечується доступністю медичної психологічної допомоги.

  • Право на інформацію, пов'язану з сексуальністю.

  • Право на статеву просвіту.

  • Право на свободу прояви сексуальності за винятком будь-яких форм примусу, сексуальної експлуатації та сексуальних зловживань.

  • Право на фізичну недоторканність.

  • Право вибору партнера.

  • Право на самостійне прийняття рішення про початок статевого життя.

  • Право на добровільність статевих і шлюбно-сімейних відносин.

  • Право на самостійне прийняття рішення про зачаття дитини і народження дітей.

  • Право на реалізацію сексуального потенціалу, ведення безпечного статевого життя, що дозволяє досягти задоволення.

  • Право на гендерну рівність.

  • Право на захист від сексуального насильства.


Репродуктивні права – частина законних прав і свобод, пов'язаних з продовженням роду і сексуальним здоров'ям. Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, репродуктивні права - це права чоловіків і жінок на отримання інформації та доступ до безпечних, ефективних, недорогих і доступних засобів регулювання народжуваності, що відповідають їх вибору, а також право на доступ до належних служб охорони здоров'я, які можуть забезпечити для жінок безпечні вагітність і пологи, а також створити для подружніх пар найкращі можливості для того, щоб мати здорову дитину.

Гендерне насильство (пов'язане з приналежністю до певної статі) є найбільш вираженим порушенням сексуальних і репродуктивних прав людини.

Насилля по відношенню до жінок, особливо з боку інтимного партнера, і сексуальне насильство над жінками є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я і порушенням прав жінок.

За останніми даними про глобальну поширеність насильства кожна третя жінка у світі протягом свого життя зазнає фізичного або сексуального насильства з боку інтимного партнера, або сексуального насильства з боку іншої особи.

Насильство може привести до проблем фізичного, психічного, сексуального та репродуктивного здоров'я та інших проблем, а також підвищити вразливість перед ВІЛ-інфекцією.

Фактори, пов'язані з підвищеним ризиком актів насильства, включають:

  • низький рівень освіти (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • пережите жорстоке ставлення в дитинстві, або насилля в сім'ї (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • зловживання алкоголем (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • терпимість до насильства і гендерної нерівності (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • спостережуване насильство у відносинах між батьками (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • антисоціальний розлад особистості (вчинення сексуального насильства);

  • шкідливе споживання алкоголю (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • випадки насилля у минулому (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства);

  • суперечки у подружжя і незадоволеність подружнім життям (вчинення сексуального насильства та вразливість до сексуального насильства)

  • ідеологія домінуючого становища чоловіків у сексуальних стосунках;

  • слабкі правові санкції за сексуальне насильство.


Очевидно, що просвітництво та освіта у сфері репродуктивних і сексуальних прав є точкою прикладання для зменшення впливу факторів виникнення насильства. Необхідні роз'яснення, у тому числі базових термінів і понять.

Насильство - дії однієї людини по відношенню до іншої з метою обмежити свободу її життєвих проявів і погіршити умови її існування. Найчастіше під насильством ми розуміємо фізичну дію. Але фізичне насильство пов'язане і з іншими видами насильства, такими як:

  • фізичне насильство;

  • сексуальне насильство;

  • психологічне насильство;

  • економічне насильство.


Прояви фізичного насильства:

  • штовхання;

  • заподіяння болю (ляпаси, стусани, удари);

  • кидання предметів;

  • перешкоджання спробі вийти з приміщення;

  • насильницьке утримання у місцях, небезпечних для життя;

  • фізичне перешкоджання при зверненні за медичною допомогою.


Прояви психологічного насильства:

  • приниження, закиди;

  • зневажливе ставлення і демонстрація переваги;

  • залякування і погрози;

  • ігнорування думки жінки;

  • невиправдані ревнощі;

  • втручання у особисте життя;

  • примус до вступу у шлюб;

  • шантаж;

  • доведення до самогубства.


Психологічне насильство формує у жінки занижену самооцінку, невпевненість у собі і своїх силах, відчуття неспроможності і нікчемності. Неповага до своєї особистості, низька самооцінка, віктимність (жертовність) стають передумовами до подальших випадків насильства. Тому важливо розцінювати психологічну допомогу жертвам насильства, у тому числі і як компонент профілактики подальших випадків. При цьому необхідно не забувати про важливість профілактичної роботи з потенційними жертвами по розвитку навичок асертивної поведінки.

Прояви економічного насильства:

  • відмова у фінансовому утриманні;

  • приховування доходів;

  • трата сімейних грошей без узгодження з партнером;

  • ігнорування економічних потреб членів сім'ї;

  • перешкоджання працевлаштуванню;

  • обмеження у витратах і вимога звітності у некоректній формі, що принижує особисту гідність.


В ситуації економічного насильства найбільш ефективними є різні заходи з професійного навчання, сприяння працевлаштуванню та іншим формам самореалізації і досягнення фінансової незалежності.

Для досягнення тривалих змін важливо прийняти законодавство і розробити політику, яка:

  • захищає права і враховує гендерну рівність чоловіків і жінок;

  • бореться з гендерною дискримінацією;

  • сприяє руху у напрямку більш мирних культурних і соціальних норм





Глосарій до уроку 13:

Глосарій до уроку №13

Віктимність (лат. Viktima - жертва) - поведінка жертви, схильність стати жертвою злочину.

Антисоціальна розлад особистості - розлад, що включає у себе особливий образ думок, почуттів, стилів поведінки, які помітно відрізняються від того, що прийнято вважати нормою у певній культурі і суспільстві.

Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.

Пройти тест

Уроки цього курсу: