Уроки зменшення шкоди

Тромбофлебіт і трофічні виразки

Тромбофлебіт –закупорка просвіту вени із запаленням її стінок та утворенням тромбу. Це неминучий наслідок частих і нестерильних внутрішньовенних ін'єкцій.

Тромб – щільне утворення, що закриває просвіт вени. Кров тромбованою веною не тече.

Флебіт – запалення стінки вени.

«Ширка» та «гвинт» – найпоширеніші в Україні ін'єкційні наркотики – це нестерильні, брудні розчини з високим вмістом токсичних домішок, потрапляння яких у вену неминуче призводить до тромбофлебіту.

Причини тромбофлебіту:

• інфекція (ін'єкції робляться в нестерильних умовах, і сам наркотик є нестерильним);


• травма вени (часті ін'єкції);


• потрапляння до вени нерозчинних або поганорозчинних часток (залишки таблеток димедролу, крейди та інших речовин, що додаються до «ширки»);


• хімічний опік вени (до складу «гвинта» та «ширки» входять токсичні хімічні речовини, такі як червоний фосфор, оцтовий ангідрид, ацетон, кислоти та інші, потрапляння яких у вену неприпустимо).

Важливо пам'ятати та розуміти: будь-яка ін'єкція – це травма вени, а отже – ризик розвитку тромбофлебіту.

Види тромбофлебітів

За типом перебігу захворювання: гострий та хронічний.

За місцем ураження: тромбофлебіт глибоких вен і тромбофлебіт поверхневих вен.

Гострий тромбофлебіт проявляється болями в області тромбованих вен, підвищенням температури тіла, лихоманкою. Пошкоджена вена червоніє, опухає. Стає болючою на дотик.

Хронічний тромбофлебіт проявляється набряклістю та синюшністю. Уражена кінцівка розпухає, венозний малюнок зникає. На тлі хронічного тромбофлебіту часто з’являються трофічні виразки.

При тромбофлебіті поверхневих вен характерні болючі ущільнення з почервонінням на місці вен.

При тромбофлебіті глибоких вен виникає набряк кінцівки внаслідок порушення венозного відтоку. Спостерігаються болі в кінцівці, що підсилюються при русі.

Ускладнення тромбофлебіту:

• сепсис;


• трофічні виразки;


• посттромбофлебітичний синдром;


• відрив тромбу;


• ампутація кінцівок.

Сепсис (від грец. гниття) – важке інфекційне захворювання, що спричиняється потраплянням у кров та тканини організму гноєрідних мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності – токсинів.

Трофічні виразки – це дефект шкіри або слизової оболонки, що виникає після відторгнення омертвілої тканини. Для трофічних виразок характерний тривалий виснажуючий перебіг захворювання. Виникають вони звичайно на тлі інших захворювань (тромбофлебіт, цукровий діабет) і важко піддаються лікуванню, оскільки поліпшення прямо залежить від загального стану хворого та перебігу основного захворювання.

Якщо трофічна виразка виникла на тлі тромбофлебіту та вживання ін'єкційних наркотиків, то головна передумова лікування – припинення ін'єкцій наркотиків і лікування тромбофлебіту.

Посттромбофлебітичний синдром (ПТФС) – це комплекс симптомів, що виникають при порушенні венозного відтоку. ПТФС розвивається як наслідок тромбофлебіту після введення наркотиків до вен пахової області (пахові та стегнові вени). Ін'єкції у вени пахової області самі СІН називають «відкрити кришку труни».

Основні форми ПТФС у СІН:

• набрякло-болюча форма, при якій головними симптомами є болісні відчуття, синюшність шкіри та набряки;


• виразкова форма, що проявляється утворенням трофічних виразок з наступним їхнім інфікуванням.

Відрив тромбу (емболія) – найнебезпечніше ускладнення тромбофлебіту – відрив тромбу (або його частини) та його потрапляння до легеневої артерії, що є дуже небезпечним для життя.

Лікування:

• усунення причини: припинення ін'єкцій, якщо тромбофлебіт викликаний вживанням ін'єкційних наркотиків або ліків;


• застосування мазей – троксевазин, гепаринова мазь–на початкових стадіях;


• антибіотики – при приєднанні інфекції;


• засоби, що розріджують кров – аспірин, гепарини;


• носіння спеціальних декомпресійних панчох (при хронічному тромбофлебіті та ПТФС).

Увага: призначити препарати для лікування тромбофлебіту та носіння декомпресійних панчіх може лише лікар!

Якщо клієнт-СІН страждає на тромбофлебіт, йому потрібно:

1. За можливості припинити вживання ін'єкційних наркотиків (наприклад, звернувшись до програми ЗПТ).


2. Якщо припинення вживання з якихось причин неможливо, потрібно щонайменше припинити робити ін'єкції в область паху (у пахову або стегнову вени), тому що тромбофлебіт нижніх кінцівок є найнебезпечнішим і важко піддається лікуванню.


3. Чергувати місця ін'єкцій – не робити ін’єкції  в тромбовані вени!