Опіки у споживачів ін'єкційних наркотиків. Перша медична допомога СІН при опіках
Опіком називається ушкодження шкіри або інших тканин, що виникло в результаті термічного, хімічного, електричного або радіаційного впливу. Тяжкість опіку визначається величиною площі та глибиною ушкодження тканин.
Розрізняють 4 ступені опіків:
І ступінь - ураження поверхневого шару шкіри (почервоніння, набряк);
ІІ ступінь - ушкодження більш глибоких шарів шкіри (поява міхурів);
ІІІ ступінь - ураження шкіри на всю її глибину разом із нервами та кровоносними судинами (рана, розкриті пухирі);
ІV ступінь - омертвлення не лише шкіри, але і прилягаючих тканин – сухожиль, м'язів (з'являється кірка чорного кольору, не чутлива до подразнень).
Види опіків:
термічні - під впливом високої температури (в результаті контакту з полум'ям, гарячою рідиною, гарячими побутовими предметами (чайник та ін.);
хімічні - під впливом сильних кислот і лугів;
електричні - під впливом електричного струму;
променеві - під впливом сонячних променів, спалаху електричної дуги, апарату електрозварювання, апарату інфрачервоного випромінювання та ін.
Причини виникнення опіків у СІН
Як правило, опіки в СІН виникають внаслідок готування розчину наркотику без дотримання правил безпеки (наявність відкритого вогню, відсутність захисних рукавичок, масок, окулярів). Для СІН більш характерні термічні та хімічні опіки.
Основні причини термічних опіків:
необережне поводження з відкритим вогнем;
необережне поводження з гарячими предметами (інструменти, посуд для приготування наркотику);
необережне поводження з легкозаймистими речовинами (такими як бензин, рідина для зняття лаку, побутові розчинники, рідини, що містять ацетон, концентрована оцтова кислота та ін.);
вибух/розбиття скляної ємності з розчином наркотику при сильному нагріванні;
горіння червоного фосфору.
Основні причини хімічних опіків:
необережне поводження з кислотами та лугами, а також з речовинами, які містять їх у великій концентрації («Білизна», «Кріт», «Містер Мускул» та ін.);
випари лугів та кислот, що виділяються під час хімічних реакцій;
вибух/розбиття ємності з розчином, що містить кислоти або луги;
вживання (через рот) розчину наркотику з високою концентрацією кислоти або лугу;
необережне поводження з марганцівкою (перманганат калію);
ін'єкційне введення розчину наркотику з високою концентрацією кислоти або лугу (нерозбавленого).
Перша допомога при термічних опіках:
Усунути фактор ураження.
Зняти всі речі з ураженої ділянки тіла: одяг, пояс, годинники, тощо. Прилиплий одяг потрібно обрізати навколо місця приставання. Не можна відривати тканину від опіку!
Остудити місце опіку протягом перших 20 хвилин після травми, помістивши уражені ділянки під струмінь водопровідної води (за можливості) або обклавши їх холодними предметами (змоченою в холодній воді тканиною, грілкою/пластиковою пляшкою з льодом або холодною водою, предметом з холодильнику). Не допускати контакту обпалених ділянок тіла з льодом!
При опіках 1-го ступеню досить змочити обпалене місце 70%-вим спиртом, горілкою, одеколоном, слабким (блідо-фіолетовим) розчином перманганату калію.
Закрити рану від опіку чистою пов'язкою, краще асептичною (стерильною). Якщо уражено велику ділянку, то можна закутати потерпілого в чисте простирадло.
Доставити потерпілого до медичної установи (бажано до спеціалізованого комбустіологічного відділення, якщо таке є в місті).
Перша допомога при хімічних опіках:
При будь-яких хімічних опіках (неважливо, кислотою або лугом) потрібно негайно промити уражену поверхню великою кількістю чистої води. Для цього уражену ділянку треба помістити під струмінь води або у великий резервуар з водою (на 30-60 хвилин при опіках кислотою, на кілька годин – при опіках лугом). Місце опіку сірчаною кислотою перед промиванням бажано просушити сухою чистою тканиною, оскільки при поєднанні сірчаної кислоти з водою виділяється тепло, що може погіршити стан потерпілого.
Якщо опік спричинено дією сильної кислоти, то уражену поверхню можна промити слабким розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку води), а потім великою кількістю води.
Якщо опік спричинено дією їдкого лугу, то уражену ділянку потрібно спочатку промити двохпроцентним розчином борної кислоти (1 чайна ложка на склянку води), або розведеним розчином харчового оцту, а потім великою кількістю води.
Потрібно закрити рану чистою пов'язкою, бажано асептичною (стерильною). Якщо уражено велику ділянку, то потрібно закутати потерпілого в чисте простирадло.
Доставити потерпілого до медичної установи.
При хімічних опіках очей вирішальними є перші 5–10 хвилин. Протягом цього часу потрібно постійно промивати очі струменем холодної води таким чином, щоб вода стікала від носа назовні. Після цього потрібно закапати в очі 3-4 краплі сульфацилу натрію (альбуциду). Потерпілому потрібно негайно звернутися до окуліста!
При хімічному опіку стравоходу необхідно дати потерпілому попити води, але не більше однієї склянки, щоб не викликати блювоту. Можна дати також з'їсти шматочок льоду або снігу. Після цього необхідно терміново викликати «швидку допомогу».
Щоб запобігти отруєнню кислотами або лугами та не допустити опіку слизової шлунку, потерпілому необхідно випити «обволікаючі» розчини, наприклад, розчин білкової води (1-3 яєчних білки розчинити в 1 л води), щоб затримати всмоктування та захистити слизові від дратівних та пекучих отрут.
Чого не можна робити при опіках:
розкривати або проколювати пухирці;
накладати на уражену поверхню/рану мазі або будь-які інші масла або жири;
змазувати уражену поверхню/рану зеленкою, йодом, спиртом (за винятком термічного опіку І ст.).
Глосарій до уроку 13:
Глосарій до Уроку 13:
Комбустіологічне відділення – спеціалізоване відділення, що проводить лікування опіків (комбустіологія – розділ медицини, що займається вивченням і лікуванням опіків).
Окуліст – очний лікар.
Перевірте свої знання, пройдіть тест до цього уроку.
Пошук