Базові терміни і поняття, потрібні консультанту при роботі з темою «Сексуальне і репродуктивне здоров'я»
У кожного є біологічна «стать», котра характеризується анатомічними, фізіологічними і генетичними характеристиками, що визначають приналежність до чоловіків або жінок.
Зустрічаються випадки, коли у людини є біологічні ознаки і чоловіка і жінки водночас, але вони проміжкові, не розвинені повністю. Це явище називається інтерсексуальністю.
У суспільстві чоловіки та жінки відіграють відповідні їх біологічному виду соціальні ролі, що включають в себе певний набір правил поведінки. Ці ролі визначають їх соціальну стать або «гендер».
Гендерні ролі – соціальні та культурні форми поведінки, очікування та обов'язки чоловіків та жінок.
Кожна людина асоціює себе із чоловіком, жінкою, чи певним поєднанням одного та іншого. Це називається гендерною приналежністю, тобто особистим переконанням «До якої статі я належу?».
У випадку розбіжності біологічної статі із гендерною приналежністю (тим, ким людина себе вважає) ми говоримо про трансгендерність.
Консультанти часто користуються стереотипами – широко розповсюдженими фіксованими та спрощеними уявленнями або ідеями про те, що представляє собою певна людина чи явище. Використання стереотипів при консультуванні призводить до психологічного тиску на особистість, неприйняття нового і не схожого на стандарти, обмеження у соціальній реалізації особистості.
Сексуальність людини — сукупність біологічних, психофізіологічних, душевних і емоційних реакцій, переживань і вчинків людини, пов’язаних із проявами та задоволенням статевого потягу. До сексуальності відносяться:
фізичні і біологічні аспекти життя: менструації, полюції, вагітність, сексуальні контакти, зовнішній вигляд, запах;
емоційні аспекти: прив’язаність до іншої людини, сексуальна орієнтація;
соціальні аспекти: поведінка чоловіків та жінок, що відповідає очікуванням оточуючих, цінності, переконання, виховання, культура, релігійні вірування; сюди також відносяться і гендерні ролі.
Сексуальність включає в себе і розум і тіло, проявляється протягом усього життя, забезпечує можливість продовження роду.
Людина може мати різну сексуальну орієнтацію:
Гетеросексуальну — еротичний або романтичний потяг до представників протилежної статі.
Гомосексуальну — еротичний або романтичний потяг до представників тої ж статі.
Бісексуальну — еротичний або романтичний потяг до представників обох статей.
Кожен із видів сексуальності людини є варіантом норми.
Міра вираженості сексуальності – визначення або самовизначення людей, котрі частково або повністю не відчувають сексуальний потяг (асексуальність) або відчувають підвищений сексуальний потяг і, як наслідок, практикують високу статеву активність (гіперсексуальність).
Сексуальна поведінка – сексуальні практики, що залежать або не залежать від сексуальної орієнтації або сексуальної ідентичності. Цей термін частіше за все використовується у сфері охорони здоров’я. Така поведінка може мати ситуативний характер і виконувати різноманітні функції:
Розрядка сексуального напруження (наприклад, гомосексуальні контакти в пенітенціарних установах, армії, монастирях та інших інституціях, де люди тривалий час знаходяться в одностатевому оточенні. В цьому випадку може використовуватися абревіатура ЧСЧ (чоловіки, що мають секс із чоловіками) і ЖСЖ (жінки, що мають секс із жінками), із акцентом виключно на поведінці людини, а не на її сексуальній орієнтації чи ідентичності).
Мотивація до продовження роду.
Позасексуальні вигоди (влада, гроші, перспективи кар’єрного зросту або працевлаштування, шлюб із прагматичних міркувань та інші матеріальні або нематеріальні блага).
Комунікація, як форма подолання самотності.
Через цікавість та ін.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, репродуктивне здоров’я – це найголовніша складова загального здоров’я людини, кожної сім’ї і суспільства в цілому. Воно передбачає стан повного фізичного, психологічного, і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювання репродуктивної системи чи порушення її функції.
Відповідно, репродуктивне здоров’я передбачає можливість вести безпечне сексуальне життя, яке приносить задоволення, а також здатність народжувати дітей та можливість вільного вибору щодо їх народження, його часу та періодичності.
Ця остання умова передбачає права чоловіків та жінок отримувати інформацію що до використання безпечних, ефективних, фінансово доступних та прийнятних методів планування сім’ї, вибраних ними, і їх доступність. У поняття репродуктивного здоров’я також включається право доступу до відповідних медичних послуг, що дозволяють жінкам безпечно пройти через період вагітності та народження дитини, і також дають парам оптимальні шанси на народження здорової дитини.
Іще в 1977 році Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я було сформовано поняття сексуального здоров’я як комплексу соматичних, емоційних, інтелектуальних і соціальних аспектів сексуального існування людини, що позитивно збагачують його особистість, підвищують комунікабельність та здатність любити.
Сексуальне здоров’я – стан, котрий дозволяє людині у повній мірі відчувати сексуальний потяг і реалізовувати його, отримуючи при цьому сексуальне задоволення. Воно включає в себе три основних елементи:
сексуальне життя за відсутності захворювань, травм, насилля, інвалідності, невиправданого болю та ризику смерті;
сексуальне життя, вільне від страху, сорому, почуття вини і помилкових уявлень про сексуальність;
можливість отримувати задоволення від власної сексуальності і контролювати народження дітей.
Визначення «сексуальне здоров’я» та «репродуктивне здоров’я» перетинаються між собою. Щоб уникнути плутанини та з метою забезпечення більш повного охоплення усіх сфер багато медичних працівників та особи, що займаються плануванням сім’ї та розробкою політики у сфері охорони здоров’я, наразі використовують термін «сексуальне і репродуктивне здоров’я», що включає в себе всі аспекти, пов’язані із сексуальним та репродуктивним здоров’ям.
Компоненти надання допомоги з питань сексуального і репродуктивного здоров’я
Згідно із Програмою дій, прийнятою на Міжнародній конференції з проблем народонаселення і розвитку в 1994 р (§§ 7.2, 7.3, 7.6), надання допомоги з питань сексуального і репродуктивного здоров’я включає в себе такі компоненти:
надання інформації, консультування і послуг по плануванню сім’ї;
профілактику та лікування ІПСШ та інфекційних захворювань репродуктивної системи;
діагностику та лікування ВІЛ-інфекції та СНІДу;
надання допомоги в антенатальному, післяпологовому періоді, та під час пологів;
надання медичної допомоги дітям;
надання медичної допомоги при ускладненнях після аборту;
профілактику та лікування безпліддя;
надання інформації, навчання та консультування по темам сексуальності, сексуального і репродуктивного здоров’я та батьківства;
діагностику та лікування онкологічних захворювань.
Пошук